У Печерському суді Києва очікують розгляду одинадцять позовів родичів членів екіпажу Ту-154, що його рік тому було збито українською ракетою над Чорним морем. Загальна сума всіх позовів, включаючи й позов удови бортінженера Олени Лаптєвої, судовий процес за яким триває, становить 21 мільйон гривень. Родичі загиблих, як і Олена Лаптєва, мають намір притягти до відповідальності за те, що сталося, Кабінет Міністрів, Міноборони та Держказначейство України з тим, щоб їм відшкодували матеріальні та моральні збитки у зв’язку з втратою годувальників.

Перші з одинадцяти позовів — громадянки Росії Єлизавети Раппопорт, бабусі неповнолітнього Саші Гусарова, мати якого була бортпровідницею того трагічного рейсу, і вдови командира екіпажу Олени Гарової — розглядатимуть уже 25 жовтня. Всі позови, крім позова Лаптєвої, що його суд уже розглядає, буде вести інший суддя. А щодо процесу за позовною заявою Олени Лаптєвої, то не без допомоги адвокатів удови справа набуває іншого, вельми цікавого напряму, що не може не позначитися на розгляді решти позовів.

Нагадаю, третє засідання суду в справі Лаптєвої було зовсім коротке, але надто цікаве. На його початку суд у зв’язку з клопотанням відповідачів про призупинення судового процесу мав отримати відповідь на свої запити до Генпрокуратури України та спеціальної Міжвідомчої комісії про перебіг розслідування причин катастрофи російського літака Ту-154. Міноборони поставило вимогу призупинити процес, оскільки, на їхню думку, жоден не довів вину України. До того ж, заявили доблесні юристи Олег Стоцький та Андрій Музика, винних у кримінальній справі не названо.

Отже, на 8 жовтня суддя Світлана Смик одержала лише відповідь із Генеральної прокуратури, в якій ішлося про те, що слідство в кримінальній справі триває і не закінчено у зв’язку з тим, що Міжвідомча комісія ще не подала свої висновки до Генпрокуратури. А щодо відповіді Міжвідомчої комісії на запит суду, то її просто не спромоглися дати.

Представниця інтересів уряду Олена Власенкова дала судові неофіційну інформацію про те, що комісія «тільки-но закінчила свою роботу, і відповідь обов’язково буде». Ще Власенкова довірчо повідомила, що проект листа вже є, але він не був підписаний Першим віце-прем’єром Олегом Дубиною через його відрядження. На що суддя так само довірчо пояснила відповідачеві, що місяця на те, аби подати листа на підпис, напевно, мало б вистачити.

Хочу зазначити, що інформація Власенкової про те, що комісія «тільки-но завершила роботу», м’яко кажучи, не зовсім відповідає дійсності. Оскільки напередодні річниці трагедії на прес-клубі в МЗС України журналістам було роздано прес-реліз, у якому, зокрема, йшлося про те, що «спеціальна Міжвідомча комісія вивчила всю наявну інформацію, включаючи результати балістичної експертизи, моделювання можливих версій влучення в літак, додаткових електронних експериментів. Згідно з висновком спеціальної Міжвідомчої комісії авіакатастрофа сталася через трагічний, фатальний збіг обставин — у результаті випадкового влучення в літак Ту-154 української ракети, яка була запущена по мішені під час здійснення навчально-бойових дій». Ці дані було поширено вдень 3 жовтня, а отже, у створювача комісії Олега Дубини було щонайменше п’ять днів для того, щоб дати відповідь судові.

А тепер найцікавіше. Як вважають адвокати вдови, у відповіді Міжвідомчої комісії судові немає потреби, а саму її було створено Кабміном 12 жовтня минулого року НЕЗАКОННО. Оскільки згідно з міжнародною Чиказькою конвенцією від 1944 року (додаток 13) у випадках, подібних до нашого, розслідування може проводити країна, над територією якої трапилася авіакатастрофа, або країна, в якій зареєстровано повітряне судно, або країна-експлуататор, або країна-виробник. А Україна не підходить під жодну з цих статей. Мало того, у цій самій конвенції суворо застережено, що коли трагедія сталася за межами держави, як у випадку з Ту-154, то розслідування має проводити держава, в якій зареєстровано літак, тобто  Росія. До того ж є указ Президента України про те, що згідно з підписаним у рамках СНД договором від 25 грудня 1991 року всі авіакатастрофи, які зачіпають інтереси кількох держав, має розслідувати Міждержавний авіаційний комітет СНД. Слід зазначити, що до російської комісії з розслідування саме і входили кілька членів цього комітету. Отже, якщо спиратися на норми міжнародного права, то висновки РФ про те, що літак збила українська ракета ППО, не потребують підтвердження української сторони.

У зв’язку з тим, що, на думку адвокатів, представники відповідачів намагаються всіляко зволікати з процесом, позовні вимоги було збільшено з 1 млн. 890 тис. грн. до 2 млн. 700 тис. грн. Для того, щоб усе це «переварити», відповідачі зажадали у судді часу. Світлана Смик пішла їм назустріч,  і, можливо, 5 листопада нарешті розпочнеться розмова по суті справи.