Ми вже повідомляли, що згідно з дослідженнями організації «Тренсперенсі інтернешнл» Україна входить до двадцятки найкорумпованіших країн світу. Навряд чи варто сумніватися в справедливості такої оцінки, — адже всі чудово знають, що один із головних принципів повсякденного українського життя «не підмажеш — не поїдеш». Звичайно, корупція має місце в усіх країнах, та питання не в наявності чи відсутності її, а в іншому. По-перше, чи впливає вона на глобальні процеси в економіці, суспільному житті тощо? По-друге, чи справді держава намагається з хабарництвом боротися? В українському випадку відповіді сумні: так, впливає; ні, ніхто особливо боротися не намагається. Чи багато, приміром, високопоставлених українських чиновників постраждало від такої «боротьби»?
Інша річ — Китай. Про його досвід викоренення корупції читайте в підготовленому для «ГУ» матеріалі власкора Укрінформу в Пекіні Ольги Танасійчук.
На нещодавній сесії Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) двох депутатів найвищого законодавчого органу КНР було позбавлено депутатських мандатів. Обвинувачення їм висунули серйозні: 59-річного Чжао Сюефена, колишнього голову Постійного комітету народних зборів міста Хуайань провінції Цзянсу, підозрюють в отриманні хабарів. 51-річного Мо Чженьханя, колишнього секретаря комітету КПК префектури Хечі Гуансі-Чжуанського автономного району, обвинувачують у нехтуванні своїх депутатських обов’язків. Поки що невідомо, яка доля спіткає Мо, а от Чжао навряд чи позаздриш — у Китаї саме у розпалі непримиренна боротьба з хабарниками й корупціонерами. Так, зовсім недавно, 27 серпня, було виконано смертний вирок Ян Ніну, колишньому заступнику начальника фінансового відділення Китайської міжнародної авіакомпанії, обвинуваченого в корупції та привласненні суспільних коштів. З’ясувалося, що з квітня 1992-го по січень 1995 року, зловживаючи службовим становищем, Ян Нін прибрав до рук суспільні кошти загальною сумою 24,29 млн. юанів (1 дол. США = 8,21 юаня). Окрім того, він самовільно використав 2 млн. юанів казенних грошей для здійснення комерційної діяльності.
Останні серпневі дні стали останніми днями життя і для колишнього керівника податкової служби провінції Хебей Лі Чженя. Йому винесено смертний вирок за привласнення майна на суму 6,76 млн. юанів, а також 160 тисяч юанів готівкою, не беручи до уваги дрібніших «грішків». Разом з Лі подібний вирок, щоправда, з відстрочкою виконання на 2 роки (такий захід широко практикують у Китаї) було винесено колишньому заступникові голови генерального секретаріату уряду тієї ж таки провінції Хебей У Цінву. Слідство довело причетність чиновника до розбазарювання коштів приватних компаній та посередництва в передаванні хабарів на суму 400 тисяч юанів. Ще п’ятеро невдах із хебейського провінційного уряду відбулися 10-річними термінами ув’язнення.
Багаторазово зросли зусилля китайських керівників з розкриття фактів хабарництва і розбазарювання народного добра, які ганьблять Компартію, напередодні її 16-го з’їзду. Він відкриється 8 листопада. Саме КПК стала ініціатором 1995 року кампанії покарання компрометуючих її «товаришів». Та ні перспектива смертного вироку, ні вічна ганьба родини крадія не вберегли від спокуси вже кілька десятків високопоставлених чиновників. І якщо 1998 року за «розстрільною» статтею проходило 12 партійних кадрів міністерського рівня, то 2000-го їх було вже 22. Серед найгучніших справ минулих років можна назвати справи колишнього заступника губернатора провінції Цзянсі Ху Чанцина, колишнього мера Пекіна Чень Сітуна та його заступника Ван Баошеня (який замість смертного вироку обрав самогубство, — викинувшися з вікна). Згідно з гаслом «У партії немає місця, де корумповані елементи могли б сховатися», перед тим, як винести смертний вирок невдахам-керівникам, їх виключили з лав КПК. За даними Генерального прокурора КНР Хань Чжубіня, 2001 року розслідувано понад 45 тисяч корупційних справ, що дало змогу повернути до казни більш як 4,5 мільярда юанів (понад 560 мільйонів доларів США). Серед тих, хто запустив руку до кишені держави й поплатився за це головою, і колишній заступник міністра суспільної безпеки Лі Цзіжоу. Обвинувачення у кримінальних зв’язках та посібництві злочинним угрупованням були висунуті колишньому меру міста Шеньян (провінція Ляонін) Му Сюсіню та його заступникові Ма Сяндуну. Їх також було засуджено до вищої міри покарання.
Отже, тепер депутатський мандат навряд чи зможе захистити свого господаря. Варто згадати хоча б «наіменитішого» корупціонера-депутата — колишнього віце-голову Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чен Кецзе, засудженого 2000 року. Тепер ось не пощастило Чжао. Хоча до завершення повноважень нинішнього складу китайського парламенту залишилося лише півроку...
