Менш як через три дні громадяни Німеччини прийдуть на виборчі дільниці, щоб проголосувати за тих, хто стане біля штурвалу державного корабля на найближчі чотири роки. За це ведуть боротьбу провідні політичні сили —правляча Соціал-демократична партія в коаліції із «зеленими», яка висунула на пост канцлера Герхарда Шрьодера, та консервативна опозиція — Християнсько-демократичний і Християнсько-соціальний союзи зі своїм кандидатом на найвищий державний пост Едмундом Штойбером.
Вибір буде складний, адже голосувати доведеться не за лідерів конкуруючих партій, а за персоніфіковане майбутнє Німеччини. Він складний ще й тому, що політичні сили, які представляють Герхард Шрьодер та Едмунд Штойбер, у своїх передвиборних програмах акцентують увагу практично на одних і тих самих проблемах. Щоправда, соціал-демократи і «зелені» важливе місце відводять питанням навколишнього середовища, тоді як консерватори немовби «пропустили» цю галузь. До головних проблем, що їх мають намір розв’язувати провідні партії у разі перемоги на виборах, належать економічна політика, зокрема ліквідація наслідків повені, боротьба з безробіттям, реалізація податкової реформи, інтеграція іноземців, а також виконання союзницьких зобов’язань перед Сполученими Штатами, якщо там доведеться вступити в конфлікт з режимом Саддама Хусейна. Цілі спільні, а ось шляхи до них обидва кандидати бачать кожен по-своєму.
У дискусіях передвиборної боротьби вигідніша позиція в Едмунда Штойбера — йому вже є за що критикувати опонента. Найслабкіше місце канцлера Шрьодера —високий рівень безробіття: в Німеччині понад 4 млн. осіб не мають роботи. Штойбер назвав такий стан справ національною катастрофою. Він не забув нагадати, що Шрьодер чотири роки тому заявив: виборці судитимуть про його діяльність за рівнем безробіття. Тоді вона становила близько 3,8 млн. осіб і Шрьодер обіцяв скоротити кількість безробітних на 500 тисяч. Цього не вдалося досягти головним чином через те, що на ринку праці склалася несприятлива ситуація, а не через те, що погано спрацював кабінет Шрьодера. І хоча канцлер як рятувальний круг мало не останньої хвилини оприлюднив програму, що обіцяє через два роки істотно скоротити безробіття, це, здається, мало йому допомагає.
Запропонована Шрьодером програма ліквідації наслідків повені, яка включає, зокрема, перенесення на наступний рік другого етапу податкової реформи, що мало знизити податкові ставки, забезпечити майже 7 млрд. євро на допомогу потерпілим, також викликає критику в опонента. А замість підвищення податків і посилення навантаження на середній стан він пропонує використати для ринку праці резерви Федерального банку і мотивувати середній бізнес, знизивши для нього податки.
Проте експерти, проаналізувавши пропозиції Штойбера, дійшли висновку, що цілі в нього благородні, але важковиконувані. А деякі пункти програми сумнівні щодо реалізації. Штойбер, наприклад, вважає, що багато німців не працюють, бо отримують надто високу допомогу з безробіття. Тож він пропонує об’єднати її з соціальною допомогою, що, як вважають фахівці, призведе до істотного її зменшення.
Різні точки зору в кандидатів на пост канцлера і на політику стосовно Іраку у зв’язку з можливим нападом на нього США. Герхард Шрьодер вважає, що Німеччина, навіть якщо вона союзниця Америки, не повинна брати участь у зовнішньополітичних авантюрах. На думку Едмунда Штойбера, відмова брати участь у військових операціях США проти Багдада — помилка, бо це означає зменшення тиску на Саддама Хусейна, що не відповідає інтересам Європи.
Упродовж усієї передвиборної боротьби аналітиків цікавить: хто переможе. Результати опитувань громадської думки та дослідження показують, що в обох претендентів практично однаковий політичний рейтинг. Спочатку Едмунд Штойбер дещо випереджав Герхарда Шрьодера, але після того, як уряд зробив ефективні кроки з надання допомоги жертвам повені, рейтинг канцлера піднявся.
Але й це ще нічого не означає, бо все залежить від обивателя, який не бере участі в опитуваннях, а рішення приймає останньої миті біля виборчої скриньки. Багато хто з експертів вважає, що нинішні проблеми Німеччини не зможе розв’язати жодна, навіть дуже велика, партія. З ними може впоратися тільки одна непопулярна, але велика коаліція. Її для блага Німеччини могли б створити... непримиренні конкуренти — соціал-демократи та християнські демократи. Але самі вони таке об’єднання виключають.
Франкфурт-на-Майні.
