До цього закликає нас пам’ять про день «чорної суботи» у Львові
День жалоби у Львові розпочався з вранішньої панахиди на вже сумнозвісному Скнилівському летовищі. Більш як тисяча львів’ян прийшли сюди, щоб віддати шану загиблим і постраждалим у ту «чорну суботу». Військовий аеродром ніколи не бачив стільки сліз, квітів і поминальних свічок.
А на другому кінці міста, біля львівського моргу, родичі і близькі загиблих стояли в черзі за тілами покійних, котрих вдалось ідентифікувати. Протягом дня було видано 58 тіл жертв катастрофи, виписано 72 свідоцтва про смерть. Сімох загиблих не розпізнано, їхні тіла складають з фрагментів, належність яких тій чи іншій жертві авіакатастрофи визначатимуть за аналізом ДНК київські експерти. На жаль, серед цих загиблих теж є діти.
29 липня на трьох кладовищах Львова та п’яти районів області пройшли церемонії поховання 45 загиблих на Скнилівському летовищі. Серед них 28-річний батько та 24-річна мама Юрчика Мотузюка, котрий у свої три роки залишився круглим сиротою. На телевізійні кадри з розбитим, закопченим обличчям цього знетямленого малюка, які обійшли весь світ, неможливо було дивитися без сліз. Про опікування хлопчиком оголосив «Кредит-банк», який уже відкрив рахунок на його прізвище. Саме в цьому банку працював водієм батько Юрчика.
Тіла загиблих також уже відправлено до Києва, Тернополя, Житомирської та Херсонської областей.
На вчорашній день у п’яти лікарнях Львова були 65 постраждалих. Із них 16 — у тяжкому стані. В основному це потерпілі з переломами, опіками, рваними ранами та струсом мозку. Найбільше їх — 21 особа — перебуває у міській лікарні швидкої допомоги. Всі лікарні, у яких надають допомогу потерпілим під час катастрофи, працюють цілодобово. Як заявив Міністр охорони здоров’я В. Москаленко, котрий на той час перебував у Львові, ці медичні заклади й особисто кожного постраждалого забезпечено всіма необхідними ліками та медикаментами. До них уже долучено і медичні препарати, доставлені вранці 29 липня до Львова літаком з Іспанії. Ним прилетіли й іспанські лікарі, котрі допомагатимуть місцевим медикам у лікуванні потерпілих. Це перша така допомога, яку надали львів’янам з-за кордону.
Ще одна проблема, не менш важлива за попередні, — психологічна реабілітація всіх тих, хто постраждав під час катастрофи, їхніх рідних і близьких, та й тих, хто просто спостерігав за трагедією. Більшість із цих людей перебуває у стані шоку, який може даватися взнаки і через два-три місяці. Тому дуже вчасними і необхідними видаються створені у всіх п’яти лікарнях психотерапевтичні бригади, особливо міський цілодобовий центр психологічної допомоги. Номери його телефонів постійно називають на місцевих теле- і радіоканалах, консультації надають і телефоном, і в самому центрі, а в критичних випадках — з виїздом до потерпілих.
На 30 липня 60 представників сімей загиблих вже отримали матеріальну допомогу, виділену міською, обласною владами та Кабінетом Міністрів. Без сумніву, це дуже вчасно і потрібно. Та не менш потрібні цим людям наші співчуття, моральна підтримка, співпереживання у їхньому, нашому спільному горі. Просто вчасно підставлене плече, простягнута рука.
Як сказав мені у день «чорної суботи» один із потерпілих: «Я зараз мушу бути серед людей, хоча б на вулиці. Не можу залишатись наодинці, сам з собою після всього цього жаху».
Тож будьмо разом.
Львів.
