Більшість садівників-початківців мусять розв’язувати проблему води, облаштовуючи індивідуальні криниці або свердловини.

Щоб уникнути можливих помилок та порушень законодавства, раджу перед початком робіт знайти в Інтернеті та ознайомитися з розділами «Вимоги до облаштування шахтних криниць» або «Вимоги до облаштування трубчатих криниць (свердловин)» головного нормативного документа «Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Тоді ви знатимете, як правильно побудувати довговічне і надійно захищене від можливого зовнішнього забруднення джерело води. Крім того, контролюватимете нормативну якість робіт найманих копачів криниці чи бурильників свердловини. Також у цьому документі наведено форму паспорта свердловин, який після закінчення роботи повинні надати вам професійні бурильники.
Отож криниця. Стандарт вимагає, щоб питна вода була прозора, без забарвлення і каламуті, без присмаку та запаху, приємна на смак. Припустимо, що така вона у вас і є. Якщо у вас по сусідству є криниці, не полінуйтеся розпитати їх власників про досвід споживання води. Можливо, вони здавали воду на хіміко-біологічний аналіз до місцевої чи іншої атестованої лабораторії. Нині багато фірм, що торгують водоочисним обладнанням, мають портативні лабораторії аналізу води. Не варто уникати їх послуг, але тільки атестовані лабораторії можуть надавати документ про придатність води для пиття. Якщо ви не маєте змоги одержати такий офіційний документ з печаткою — не засмучуйтеся. Переконайтеся, що вживання сирої води сусідами не призводить до очевидних розладів роботи органів травлення.
Наступний важливий момент — величина твердості води. Її легко оцінити за шаром накипу на внутрішніх стінках чайника. Забагато накипу — це погано, але повна його відсутність корисна тільки для вашого чайника, а не для вашого здоров’я. Вода з помірною твердістю є важливим джерелом надходження до організму кальцію, магнію та карбонат-іонів. Новітні документи ВООЗ закликають не нехтувати цим джерелом поповнення організму нутрієнтами і попереджають про небезпеку від регулярного вживання модної нині знесоленої води.
Поліпшити якість води можна за допомогою фільтра-келиха. Зверніть увагу на те, щоб фільтрувальний елемент був великого розміру, тобто вміщував максимальну кількість сорбентів. Наостанок нагадаю, що за будь-яких сумнівів щодо доброякісності води слід її кип’ятити.
Свердловина. Найчастіше підземна вода може підкинути нам «сюрприз» із залізом та марганцем, до того ж із запахом сірководню. Якщо налити таку воду у відкриту посудину (відро, каністру, пластикову тару), вона з часом (від години і більше) стане рудою та каламутною за рахунок окислення розчиненого заліза і марганцю до водонерозчинних гідроокисів.
Після подальшої витримки руда може випасти на дно. Вода таким чином самоочищується від заліза та марганцю. Слід лише акуратно злити освітлену воду для подальшого використання.
Є можливість доочищення води від органічних речовин і навіть пестицидів. Для цього треба мати трохи активованого вугілля. Чверть чайної ложки вистачить на відро води. Але попередньо слід розтерти гранули активованого вугілля у ступці до стану дрібного пилу, а потім всипати його у воду й інтенсивно перемішати. Отож, процес глибокої очистки води почався. Повільно осідаючи на дно, частинки пилу всмокчуть у свої мікропори органічні сполуки. Слід повторити декілька циклів перемішування та осідання. Що більше циклів, то глибший ступінь очищення, але вже після третього циклу ступінь очищення перевищить 90%. Наголошу, що така процедура корисна і для криничної води, вона не суперечить використанню фільтра-кухля.

Юрій БОЛЬШАК, кандидат хімічних наук.

Мал. Миколи КАПУСТИ.