Кіровоградські журналісти проводять своєрідний експеримент: перевіряють соціальну захищеність громадян із обмеженими фізичними можливостями, яких, враховуючи довготривалу АТО, останнім часом значно побільшало. Наші колеги вирішили за звичною п’ятибальною системою оцінити, наскільки навколишня інфраструктура є сприятливою і комфортною для таких осіб на Кіровоградщині.

 

 

В Олександрії до переліку об’єктів, обраних для перевірки, потрапили кафе на автозаправці, міська рада, церква, районний суд, лікарня та супермаркет.


Розпочали експеримент Ігор В’юн, Олег Поздняков та Максим Гуцалюк з автозаправки. Тут виявили окреме місце для паркування з відповідним дорожнім знаком, блок для підкачування шин і засоби для миття рук. В інвалідному візку журналіст легко потрапив до кафе, придбав каву та печиво, підкріпився за столиком, а після розрахунку поставив затишному й гостинному закладу та його персоналу тверду п’ятірку.


Потрапити ж так само легко до міської ради не вдалося. Заважали каскади сходинок. Лише з третьої спроби, неймовірними зусиллями, хлопці піднялися до центру надання адміністративних послуг (від допомоги співробітниці закладу чоловіки гордо відмовилися). Вахтер-охоронець поцікавився метою візиту, яка була простою, але... нездійсненною. Проїхати через турнікет, піднятися сходами, а тим паче потрапити в ліфт на інвалідному візку не вдалося.


Не легше виявилося й залишити головну громадську установу, тож місцевий чиновник порадив спуститися пандусом до... чорного ходу! Там метровий спуск із кутом понад тридцять градусів гарантовано забезпечив зіткнення візка зі стіною.


На диво, не чекали експериментаторів і в церкві Святого Миколая Чудотворця. Там візитери пандуса взагалі не виявили. Зачинилися перед ними й двері розташованої поруч церковної крамниці. А жінка, яка згодом вийшла з воріт церковного подвір’я, у відповідь на побажання побачити настоятеля не дуже ввічливо зауважила, що батюшки немає, та порадила їхати геть.


У міськрайонному суді охоронець з «Грифона» показав в’їзд, відчинив ворота та викликав судових виконавців для допомоги. Пандус, хоч і не бездоганний, дав змогу добратися до дверей, а заступник керівника апарату суду люб’язно розповіла про умови, створені в установі для осіб з обмеженими фізичними можливостями, та пообіцяла врахувати додаткові зауваження.


Установлений біля приймального відділення міської лікарні пандус допоміг журналістам потрапити до медустанови, де вони виявили інші інвалідні візки, що підтвердило наявність необхідної інфраструктури. Та, на диво, ніхто з медпрацівників не спромігся допомогти двом молодим хлопцям. Один із них, на милицях, штовхав візок із другим. А от відвідини представників мас-медіа поза увагою керівництва закладу не залишилися — на виході умовних інвалідів зустрічала старша медсестра лікарні з претензіями щодо незаконного (!) перебування на території.


У супермаркеті «інваліди» виявили зручний пандус, також їм було забезпечено увагу та люб’язність персоналу.


Учасники експерименту зауважили, що дорогою додому їх непокоїла лише одна думка: як почувається в таких випадках особа з обмеженими фізичними можливостями чи зранений в АТО боєць, в якого ампутовані ноги?


За матеріалами колег  підготував Петро МЕЛЬНИК.


Кіровоградська область.


Фото Максима Гуцалюка.