Невеликому селу Орлівка, що в Ренійському районі на півдні Одеської області, в історії присвячено лише кілька рядків. Люди тут оселилися п’ять тисяч років тому. Привабило їх найвужче місце в нижній течії Дунаю — усього вісімсот метрів, велика кількість риби, нелякані звірі. Через ці місця протягом сторіч марширували римські легіони, розтікалася в гарячому бігу скіфська кіннота, рухалися колонами похмурі перські війська. Римський імператор Валент ІІ переправляв тут війська, турецький султан Баязід Другий форсував Дунай.
Знову багатолюдно
Сьогодні в цих місцях знову велелюдно — у квітні починається будівництво поромної переправи Орлівка—Ісакча (Румунія). Про необхідність створення транспортного коридору через Дунай, який з’єднає Україну з країнами Євросоюзу, говорили ще 20 років тому.
На всій довжині україно-румунського державного кордону немає на сьогоднішній день жодного автомобільного переходу. Вантажний транспорт від Одеси прямує через пропускний пункт «Болград» і далі — до Молдови, де на шляху ще два КПП і 48 кілометрів розбитої дороги. Це значно подовжує маршрут, призводить до перевитрат пального й згаяного часу на доставку вантажів на Балкани із центральних і східних областей України.
Рішення про будівництво поромної переправи на українській частині Дунаю Кабінет Міністрів ухвалив ще в березні 2004 року. Але воно залишилося на папері. До речі, спроби налагодити автомобільну поромну переправу через Дунай були й раніше. Уперше на рівні керівництва Одеської області про пріоритетність проекту переправи через Дунай у районі Орлівка—Ісакча було заявлено в 1998 році.
Головний економічний аргумент на користь будівництва поромної переправи — вона скорочує шлях із країн Євросоюзу до України на 300 кілометрів.
Як організовано сьогодні автотранспортні маршрути вантажопотоків із країн, скажімо, північної й центральної частини Європи? Вантажі йдуть у європейську частину Туреччини й далі — до країн Азії. Але шлях цей - аж ніяк не найкоротший: Німеччина, Австрія, Угорщина, Румунія (або Сербія), Болгарія, Туреччина. А який шлях буде найближчий? Через Росію, Білорусь і Україну. Якщо провести пряму лінію від Петербурга до нижнього Дунаю, то південна точка цієї лінії опиниться саме в районі села Орлівки.
Це село — ідеальне місце для будівництва української ділянки поромної переправи. До села прокладено асфальтовану дорогу, що перебуває в доброму стані, її за часів СРСР будували винятково для військових цілей. На Дунайському березі є бетонні з’їзди, по-військовому — створи, побудовані колись для в’їзду транспорту і важкої техніки на понтонний міст, що його наводив розташований колись у місті Рені понтонно-мостовий полк.
Будівництво поромної переправи Орлівка—Ісакча — найбільший україно-румунський економічний проект за останні двадцять років. За попередніми розрахунковими даними, загальна вартість румунської частини проекту, який реалізується за підтримки Єврорегіону «Нижній Дунай», становить 20 мільйонів євро. Внесок України в реалізацію спільного економічного проекту —
5 мільйонів євро. Здача в експлуатацію поромного комплексу — 2016 рік.
На українській ділянці Дунаю будівництво доручено підприємству «Поромний комплекс Орлівка», генеральним директором якого затверджено депутата Одеської облради Юрія Дімчогло (на знімку). Як розповів Стелян Гавруш, генеральний директор румунської фірми, що веде будівництво поромного комплексу, румуни, крім поромної переправи, планують відкрити в Ісакчі вільну економічну зону зі складами та іншою інфраструктурою і супутніми спорудами.
За прогнозами українських експертів, через переправу щорічно проходитимуть 170 тисяч хур. Румунські фахівці називають іншу цифру — 200 тисяч, адже йдеться про найкоротший шлях із України в Балканські країни й назад. За розрахунками румунського інвестора, переправа через Дунай одного пасажира коштуватиме в межах
3—5 євро, легкового автомобіля — 20—30 євро. Для вантажного транспорту ставки будуть вищі.
За цією поромною переправою настане черга будівництва автобану Одеса—Рені.
Протоколи спільних дій
Після громадських слухань підприємства-інвестори підписали протокол про подальші спільні дії, оскільки будівництво переправи має відбуватися синхронно.
Уже в березні-квітні 2014 року на об’єкті з’явиться будівельна техніка.
На лівому березі Дунаю постануть митний пункт, двоповерховий морвокзал і дорожні розв’язки. Причал як такий на березі Дунаю не зводитимуть: проект передбачає встановлення двох дебаркадерів з апареллю.
Єдине, що може сповільнити реалізацію проекту — відсутність на сьогоднішній день постанови Кабінету Міністрів України про відкриття міжнародного пункту пропуску.
Розпорядженням Кабінету Міністрів прийнято Концепцію Державної цільової регіональної програми розвитку Українського Придунав’я на 2014—2017 роки. Мета програми — формування економічної самодостатності й забезпечення стабільного розвитку регіону. Програма також націлена на створення умов подальшого соціально-економічного розвитку української частини Придунав’я. Немаловажною частиною документа є механізми вирішення соціально-економічних проблем з урахуванням інтересів і потреб жителів регіону. Визначено пріоритетні проекти для півдня Одеської області. Уряд затвердив концепцію чотирирічної програми розвитку Придунайських територій на півдні Одеської області вартістю понад 5 мільярдів гривень.
Згідно з розпорядженням Кабміну, фінансування запланованих проектів приблизно порівну розділять бюджет і приватні інвестори. Згідно з планами чиновників, 2,6 мільярда гривень візьмуть із держбюджету, ще 0,2 мільярди гривень — з місцевих бюджетів. На решту джерел припаде 2,3 мільярда гривень витрат.
Реалізація програми передбачає створення глибоководного суднового ходу Дунай—Чорне море на українській ділянці дельти, будівництво поромних переправ Ізмаїла—Тулча та Орлівка—Ісакча.
Також програмою передбачається облаштування каналів, що з’єднають придунайські водоймиища з річкою Дунай, обладнанням для затримання риби, проведення рибно-меліоративних робіт на придунайських водоймах Одеської області, а також продовження будівництва Кілійського, Татарбунарського й Суворівського водопроводів із забором води з Дунаю і розв’язанням інших проблем у транспортній, енергетичній, екологічній сфері та сфері водопостачання. Нагадаємо, на розвиток регіонів витрачається лише три відсотки доходів місцевих бюджетів.
Що сьогодні?
А як справи з будівництвом поромного комплексу Орлівка—Ісакча сьогодні? Відповідно до українського законодавства проведено громадські слухання, захищено містобудівне обґрунтування, вирішено питання виділення і узаконювання земельної ділянки. Розроблено ескізний проект. Нині наші українські інвестори одержують узгодження від митних і прикордонних служб щодо організації міжнародного пункту пропуску. Ще має бути захист проекту й оформлення необхідної документації.
У принципі, сам по собі проект нескладний. Але зважимо, що на додаток до нього потрібно буде створювати цілу інфраструктуру: проводити автодорогу, облаштовувати склад ліцензійного оформлення і зберігання вантажів, зводити зручний для відвідувачів морвокзал... Пропускна спроможність, звісно, залежатиме від вантажо- і пасажиропотоку, але загалом це повинна бути досить жвава переправа. В «піковий» літній час пороми зможуть відправлятися буквально кожні 15 хвилин. Крім того, з початком роботи переправи буде припинено проходження важкого вантажного транспорту через місто Рені, це була багаторічна проблема. Вантажопотік у напрямку Одеса—Рені суттєво зросте, що стане великим плюсом для всієї Бессарабії.
Одеська область.
КОМПЕТЕНТНА ДУМКА
Народний депутат України Сергій Гриневецький:
— Одеська область, безумовно, відіграє важливу роль у Чорноморському регіоні, насамперед як транзитний центр. Відомо, що два з чотирьох міжнародних транспортних коридорів (МТК) проходять її територією. Завдяки будівництву каналу Дунай—Чорне море Україна прагне стати ключовою ланкою 7-го транспортного коридору. Не менш важливе значення має 9-й МТК, насамперед для автотранспортного транзиту. За оцінками експертів, до кризи 2008 року іноземні автоперевізники виконували на цьому напрямку близько 250 тисяч транзитних рейсів на рік. Причому весь цей потік далі іде через Молдову. Україна вже багато років не може реалізувати проект створення українсько-румунської поромної переправи Орлівка—Ісакча, неподалік Рені та Ізмаїла. Є також і варіант поромної переправи Ізмаїл—Тулча. У період моєї роботи головою ОДА було проведено певну підготовчу роботу, зокрема, введено в експлуатацію ділянку дороги в обхід Ізмаїла.
Для транзитного автотранспорту в напрямку Східної Румунії, Болгарії, Туреччини й Греції переправа Орлівка—Ісакча скоротить цей маршрут на кілька сотень кілометрів. Крім того, в цьому випадку не потрібно двічі перетинати кордон Молдови й платний міст у Румунії.
Я вже не раз говорив, що ключовим об’єктом тут протягом останніх п’яти років є будівництво автотраси 1-ї категорії Одеса—Рені, яка стала б логічним продовженням існуючої автотраси Київ—Одеса, а також будівництво автодороги в обхід Одеси. Реалізація даного проекту дала б змогу не тільки суттєво підвищити транзитний потенціал Одеської області, а й створити різну сервісну інфраструктуру, транспортно-складські комплекси тощо в депресивному районі українського Придунав’я.
Такий вигляд матиме причальний комплекс переправи Орлівка—Ісакча.
Фоторепродукція Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.
