Уряд затвердив Політичну пропозицію щодо реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

 


Її представляла на засіданні Кабміну міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона зазначила, що Політична пропозиція — це стратегічний документ, з огляду на який розроблятиметься подальша програма діяльності уряду щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року.


— Ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що ми маємо виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати. Цю зміну гарно ілюструє метафора: можна читати на швидкість, а можна читати з розумінням. Школа компетентностей — це читання з розумінням, — пояснила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, яку цитує прес-служба МОН.


Згідно з результатами проведеного торік Фондом «Демократичні ініціативи» соціологічного опитування «Школа очима батьків, вчителів та директорів шкіл», лише 10% тат і мам, 15,3% педагогів та 8,8% директорів навчальних закладів погоджуються із твердженням, що середня освіта в Україні готує до майбутнього життя в суспільстві. Школа не реформувалася понад півстоліття, тож зміни просто необхідні.


Запровадження сучасних підходів та методик викладання заради отримання нових якісних результатів навчання у школі потребуватиме від учнів та педагогів більше часу та зусиль. Такі зміни в межах одинадцятирічки, без шкоди для здоров’я дітей та підвищення інтенсивності навчання, здійснити неможливо.


— Щоб забезпечити нові результати навчання, допомогти нашим дітям успішно обирати профіль подальшого навчання та напрямок свого життєвого розвитку, нам потрібна трирічна профільна школа, тобто 12-й рік. Але за рахунок підвищення якості середньої освіти на більшості спеціальностей бакалаврату ми можемо зробити трирічне навчання. Тобто ці речі взаємно компенсуватимуться, — зазначила Лілія Гриневич.


В основу Політичної пропозиції покладено концепцію «Нової української школи», яка, за словами її авторів, відповідає кращим світовим практикам та потребам міжнародного ринку праці, які було озвучено на початку 2016 року на World Economіc Forum. Концепція «Нова українська школа» пройшла громадське обговорення і була ухвалена колегією МОН.


Як зазначають у профільному міністерстві, передбачається, що вже у 2020 році для успішного працевлаштування будуть потрібні такі навички, як уміння вирішувати складні завдання, критичне мислення, креативність, емоційний інтелект. Якщо не запроваджувати реформи, ми ризикуємо ще більше погіршити конкурентоспроможність української середньої освіти на всіх її ланках, що зрештою призведе до погіршення конкурентоспроможності національної економіки та втрати науково-технічного потенціалу держави.


Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що ці тенденції ми спостерігаємо у нашому суспільстві вже нині, тому не можна зволікати із запровадженням реформи середньої освіти. «Моя особиста думка — графік впровадження реформи має бути більш інтенсивним, і Міністерство фінансів з цим погодиться. Адже якщо порахувати наші втрати від негативних тенденцій, які ми вже спостерігаємо у нашому суспільстві, з інвестиціями в освіту, то втрати будуть більші», — наголосив прем’єр.


МОН уже зробило перші кроки на шляху до впровадження «Нової української школи». Зокрема, в 2016 році було оновлено навчальні програми початкової школи. Відео з методичними рекомендаціями та прикладами сучасних методик викладання записано та викладено у вільному доступі на онлайн-порталі EdEra. Крім того, вперше за роки незалежності надруковано «Хрестоматію сучасної української дитячої літератури для читання у початковій школі». «Такий проект став можливий завдяки прозорій закупівлі підручників для 8 класів, що дало змогу нам зекономити значні кошти та надрукувати наклад хрестоматії 640 тис. примірників — по 320 тисяч на кожен том книжки», — зазначила Лілія Гриневич.


Наприкінці року хрестоматії почнуть надсилати до шкільних бібліотек.


Вл. інф.