Заробітки на чужині не завжди бувають солодкими. Ніхто не застрахований від нещасних випадків, хвороб та й просто прикрих ситуацій. Якщо трапляються такі, що робити далі? Де шукати підтримку? У кого просити допомоги? Не тільки самі заробітчани, а й їхні родини часто опиняються у глухому куті безвиході, бо грошей немає ані на лікування, ані на транспортування додому.
З таким зіштовхнулась і родина Олега Волосини зі Старої Ушиці на Хмельниччині. Вирушаючи навесні до Польщі, чоловік не знав, не відав, що йому доведеться пережити. Спочатку все йшло, як у всіх: працював різноробочим у звичному режимі. Телефонуючи щодня додому, бадьорим голосом повідомляв, що у нього все гаразд.
«Може, й доводилося йому іноді скрутно, але він ніколи не скаржився», — каже дружина Альона, яка активно почала боротися за чоловіка, коли з ним сталося нещастя. А прийшло воно несподівано тоді, коли на будівництві, під час розбирання даху, Олег травмувався. Про те, що у нього серйозна проблема — проламаний череп, жінку повідомили земляки, хлопці, з якими працювали разом. Вони ж доправили товариша до госпіталю найближчого польського містечка. Там Олега терміново прооперували.
— Я одразу попросила хлопців, щоб знайшли координати польського Червоного Хреста, — продовжує жінка. — Крім того, почала шукати можливість зв’язатись із українським консулом.
Зв’язавшись із консулом Генерального консульства України в Кракові Сергієм Царуком, попросила допомоги. І він одразу відгукнувся, зробив чимало, щоб допомогти родині. За операцію, проведену в Польщі, потрібно було заплатити 26 тисяч злотих.
Саме завдяки його старанням ці гроші були знайдені. Частково їх виділила польська сторона, бо в госпіталі є передбачена стаття витрат на такі екстрені випадки. Решту доплатив Червоний Хрест і консульство, яке задіяло свої резерви.
Та найбільш вразило те, що консул, зателефонувавши в департамент охорони здоров’я Хмельницької області його керівникові Якову Цуглевичу, домовився, щоб прооперованого Олега Волосину наші медики забрали, як то кажуть, з рук у руки, на польсько-українському кордоні. Це сталося на початку грудня на міжнародному пункті пропуску «Краковець-Корчова». Там зустрілися польська і українська машини швидкої допомоги, і хворого повезли до Хмельницької обласної лікарні.
Госпіталізувавши в нейрохірургічне відділення, одразу зробили томографію голови і призначили лікування. Два тижні там перебував Олег, поступово приходячи до тями.
— Спочатку він навіть не розмовляв і, здавалося, втратив пам’ять. Стан був дуже тяжким. Тепер уже потроху говорить, але що з ним сталося — згадати не може, — ділиться дружина. — Ми нещодавно повернулися в Стару Ушицю, але попереду ще одна операція — зі встановлення пластини в череп. На це потрібен час і гроші. Та головне, що стан здоров’я Олега швидко покращується, його життю зараз нічого не загрожує. Ми безмежно вдячні всім, хто допоміг нам у цій важкій ситуації.
Керівник департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Яків Цуглевич прокоментував випадок з Олегом Волосиною як непоодинокий. До очільників хмельницьких медиків неодноразово зверталися консули країн, у яких працюють наші співвітчизники. Кошти на таку допомогу виділяються з обласного бюджету зі статті витрат екстреної медицини. Тож навіть якщо біда трапилась за сотні та тисячі кілометрів від рідного дому, землякам намагаються прийти на допомогу.
Хмельницький.
