Міністерство закордонних справ України направило Закон «Про освіту» на експертизу до Венеціанської комісії. Про це повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ефірі «Право на владу» на 1+1. «Пані Лілія (Гриневич. – Ред.) передасть цей закон уже офіційно, коли буде на наступному тижні вести консультації з Радою Європи», — додав він. Напередодні очільниця МОН Л. Гриневич повідомила, що висновки Венеціанської комісії щодо «мовної статті» Закону «Про освіту» буде отримано вже до кінця осені.
П. Клімкін також зауважив, що у баченні Угорщиною українського закону «є емоції, які йдуть ще з Першої світової війни». «Звичайно, там є бажання використати це у своїй внутрішній політиці перед виборами або в Європейському Союзі», — додав глава МЗС.
«Можна зрозуміти, чому Україна це робить у сенсі побудови національної ідентичності, аби кожен умів говорити українською. Для України найкраще було б розпочати переговори з чотирма членами ЄС, не лише з Угорщиною, а всіма західними сусідами України, які висловили занепокоєння щодо цього закону. Має бути діалог на основі європейських норм та стандартів – так, як ці питання вирішуються в рамках ЄС». Таку думку щодо нового закону про освіту та реакцію Угорщини висловив спецпредставник США з українського питання Курт Волкер і наголосив, що освітня реформа — необхідна, інформує «Голос Америки».
Дослідник Американської ради закордонної політики Стівен Бланк вважає малоймовірним, що Росія посприяла виникненню тертя між Києвом та Будапештом. «Не Путін створив ідею, що існує Угорщина поза межами власних кордонів, чиї інтереси якимось чином опинилися під загрозою. …Чи РФ координувала свої дії з Угорщиною у цьому питанні? Можливо, у мене немає доказів цього. Але ці проблеми існують незалежно від Росії», — цитує Бланка «Голос Америки».
