Обкладинки журналу Time зазвичай ємно відображають провідну тему новин тижня. Не був винятком і номер від 13 листопада. Перша сторінка нагадувала дошку, якою користуються детективи в телесеріалах:  світлини підозрюваних приколото шпильками, а між ними тягнеться мережа ниток, що зв’язують потенційних злочинців.  І заголовок у тому самому дусі: «Mueller’s Most Wanted», тобто «найбільш розшукувані» у списку спеціального прокурора Роберта Мюллера, який очолює розслідування можливого втручання Росії у вибори в США.  На видному місці — фото Пола Манафорта, колишнього консультанта й начальника штабу передвиборної кампанії Дональда Трампа.  Червоні ниточки тягнуться до двох інших об’єктів розслідування — колишнього радника передвиборної команди Джорджа Попадопулоса, котрий уже визнав свою вину в дачі неправдивих свідчень, і ділового партнера й політичного соратника Манафорта Ріка Гейтса.

І справді, новина про те, що проти Манафорта й Гейтса було висунуто серйозні обвинувачення і що обох було відправлено під домашній арешт, справила шокуючий ефект в американській пресі.  «Обвинувачення, — пише Time, — малюють тривожну картину російської операції із  впливу, що змогла проникнути в американську виборчу систему з різних напрямків.  Росіяни використовували як фігурантів нижчого рівня — таких, як Пападопулос, так і високопосадовців на кшталт Манафорта й Гейтса».  Як наголошує журнал, це була  широкомасштабна кампанія з використанням соціальних мереж, ботів, тролів і фальшивих новин. Як визнали представники Facebook на слуханнях у Конгресі, російська дезінформація дійшла до половини виборців на виборах 2016 року. «Якщо, згідно з показаннями спецслужб США, мета російського втручання в 2016 році полягала в тому, щоб посіяти хаос і підірвати американську демократію, ясно, що ця операція з успіхом триває», — робить висновок Time.
На думку оглядача Washington Post Дженіффер Рубін, ниток, що зв’язують передвиборний штаб Трампа й Росію, зокрема через Пола Манафорта, дуже багато, і вони досить міцні. «Тепер ми побачили докази існування складного плану з використання соціальних мереж для того, щоб вплинути на думку американських виборців», — вважає Рубін.  Схожого висновку доходить і відставний співробітник ЦРУ Джоел Віллет, який бачить в обвинувальному висновку проти Манафорта приклад того, як зазнають поразки спроби замести сліди зв’язків із Росією.  Водночас у статті, опублікованій у Politico під заголовком «Як знайти незаперечні докази в російському розслідуванні», Віллет закликає до рішучих заходів  для того, щоб знайти прямі докази. Всередині російських спецслужб і в оточенні Путіна, стверджує автор, є люди, «які, безсумнівно, знають відповідь на запитання про змову», і тому американській розвідці слід спробувати вийти на росіян, котрі володіють потрібною інформацією, і пообіцяти їм грошову винагороду й громадянство.
У свою чергу The New York Times підкреслює, що в тіньовому світі міжнародного політичного консалтингу Манафорт заробив величезні суми, обслуговуючи корупціонерів, деспотів та інших клієнтів із заплямованою репутацією, чиї інтереси часто не збігалися з позицією США. Газета зазначає, що протягом більшої частини останнього десятиліття Манафорт приділяв особливу увагу  Україні.  «Йому приписують відродження кар’єри Януковича й створення для того виграшного за західними канонами іміджу прагматичного лідера, здатного привести країну до Європейського Союзу», — пише Times. «Але уряд Януковича було повалено в 2014 році, коли він утік до Росії після жорстокого придушення вуличних протестів проти корупції в його уряді й розвороту убік Москви».  Як зазначає газета, «навіть після втечі Януковича Манафорт продовжував консультувати дружньо налаштований до Росії Опозиційний блок, який виник на руїнах уряду Януковича». Приблизно в цей самий час, зазначає Times, Манафорт почав фінансові угоди з нерухомістю, придбаною ним на зароблені в Україні гроші, які він потім відмив через закордонні рахунки.
Тож як ставиться до того, що відбувається, американська громадськість? Згідно з новим дослідженням університету Квінніпіак, більшість виборців — 60% проти 27% — вважає, що спецпрокурор Роберт Мюллер проводить «безстороннє» розслідування підозрюваного втручання Росії в американські вибори.  Водночас ряд консервативних коментаторів і видань критикують «зацикленість» преси на темі змови й бачать у цьому підступи демократів, що намагаються відігратися за поразку на виборах. Вони також стверджують, що обвинувачення проти Манафорта пов’язані з його давньою роботою в Україні й не мають відношення до подій минулого року. Однак, як наголошують у Newsweek Брайан Фандерборг і Білл Пауел, зв’язки Манафорта з Росією мають глибоке коріння, і спецпрокурор Мюллер має всі підстави продовжувати докопуватися до істини. 

Олександр ТАУКАЧ.

Нью-Йорк.