Кількість берлінців, котрі не мають даху над головою, збільшилася удвічі й сягнула позначки 30 тисяч. Це — найновіша офіційна статистика за 2016 рік, котру оприлюднила газета «Берлінер Моргенпост». Причому йдеться про безхатьків, щодо котрих можливий облік: тих, хто користується гостинністю притулків і нічліжок. Соціальні служби стверджують, що кількість тих, хто, залишившись без житла, перебивається у приятелів чи ночує на вулиці, полічити неможливо.

Утім, уже цього року безхатьків у столиці ФРН може бути ще більше — прогнозує представник управління у справах інтеграції, праці та соціального забезпечення Сенату Берліна Александр Фішер. На його думку, нині вже «облікованих» їх є не менш як 50 тисяч. І це не тільки тому, що вони не бажають іти в притулки, а й через брак місць у них. Приміром, у гуртожитку для безхатьків у столичному районі Кройцберг щомісяця відмовляють у заселенні 30 родинам, оскільки приміщення переповнене. Соціальні працівники занепокоєні: сім’ї, котрі не мають житла, — нове й тривожне явище, адже досі до притулків зверталися здебільшого одинаки. Тепер те, що мало вигляд «проблеми на узбіччі берлінського життя», переміщується у самий його центр.
З одного боку, зростання кількості сімей-безхатьків начебто обумовлене напливом біженців або внутрішніх мігрантів ЄС. Але вже очевидно, що додаються і столичні сім’ї, котрі втратили житло, до того ж із малолітніми дітьми. Соціологи стверджують, що ця проблема торкається не лише соціально вразливих верств населення, а й частково середнього класу. Скажімо, в уже згадуваний гуртожиток у Кройцбергу у пошуках місця мешкання звернувся глава сім’ї — державний чиновник. Адже служба не рятує від боргів, які він неспроможний платити. У результаті його родина з дітьми опинилася на вулиці.
Не краща картина і в інших районах німецької столиці. Представники служби допомоги безхатькам району Моабіт розповіли, що за останні десять років частка тих, хто, маючи постійну роботу, позбавлений можливості мати дах над головою, зросла з п’яти до 15 відсотків! Адже навіть невеликої затримки з внесенням квартплати достатньо, щоб відмовити в оренді житла. За словами глави Берлінської спілки квартиронаймачів Райнера Вільда, останнім часом кількість таких виселень подвоїлася. Власники житла користуються затримками з переказом грошей, розраховуючи збільшити орендну плату новим мешканцям.
Така само ситуація і в інших мегаполісах — Гамбурзі, Кельні, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені. Загалом, за даними Федерального товариства допомоги безхатькам, кількість громадян, котрі не мають житла, у ФРН 2016 року становила 860 тисяч, серед них 32 тисячі малолітніх дітей. Нині цифра сягнула 1,2 мільйона осіб.

Берлін.