«Найбільша колективна висилка російських шпигунів, яка коли-небудь мала місце» — cаме так міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон назвав рішення щонайменше 24 країн вислати дипломатів Росії у відповідь на отруєння екс-шпигуна РФ Сергія Скрипаля і його доньки в Солсбері. Зокрема, США вирішили вислати 60 російських дипломатів та закрити консульство РФ у Сіетлі, а Канада видворяє чотирьох та відхиляє заявку трьох росіян, яких Москва хотіла долучити у свою дипмісію в цій країні.
На момент верстки номера було відомо про 17 країн—членів ЄС, які приєдналися, — це Німеччина, Франція, Польща, Чехія, Литва, Нідерланди, Данія, Італія, Іспанія, Швеція, Хорватія, Румунія, Фінляндія, Естонія, Латвія, Угорщина, Ірландія. Україна висилає 13 російських дипломатів.
Загалом через атаку у Солсбері видворять понад 139 дипломатів РФ. У понеділок Президент України Петро Порошенко повідомив, що Київ на знак солідарності з Лондоном і трансатлантичними союзниками та в координації з країнами ЄС «видворяє 13 російських дипломатів із тих небагатьох, що залишилися». «Бо, як відомо, наші дипломатичні стосунки з РФ де-факто заморожені», — написав він у Фейсбуку. За його словами, Росія вкотре підтвердила своє зневажливе ставлення не лише до суверенітету незалежних держав, а й до цінності людського життя. «Україна відчуває це щодня в окупованому українському Криму та на Донбасі. Тому, як ніколи, важливо не обмежуватися символічними жестами. Наступний крок — збільшення ціни для Москви за вчинені міжнародні злочини, включно через посилення персональних, фінансових та економічних санкцій», — додав Президент.
Очільник українського МЗС Павло Клімкін теж наголосив, що необхідні подальші сильні та комплексні дії щодо Москви. «Росія розуміє лише таку мову. Російський газ має «нервово-паралітичну» дію для всієї Європи. І Європа, і Україна мають позбутися російської газової залежності», — написав він у Твіттері.
Про плани видворити російських дипломатів заявили й у Австралії, Норвегії, Македонії та Албанії.
Очільниця британського уряду Тереза Мей привітала консолідоване рішення країн. «Разом ми дали зрозуміти, що не будемо миритися з невпинними спробами Росії нехтувати міжнародним правом і підривати наші цінності», — сказала вона під час виступу в парламенті, пише DW.
Та є держави, які заявили про неготовність висилати російських дипломатів. Зокрема, канцлер Австрії Себастьян Курц у Твіттері написав: «Ми підтримуємо чітку заяву Європейської Ради і рішення відкликати главу делегації ЄС в РФ з Москви. Але як нейтральна країна ми не висилатимемо дипломатів. Швидше, ми хочемо бути будівельниками мосту між Сходом і Заходом і тримати відкритими канали переговорів з Росією». А у Словенії мають намір достеменно з’ясувати, що сталося у Солсбері насправді, тому остаточне рішення оголосять у четвер.
У МЗС РФ масову висилку дипломатів традиційно назвали «недружнім кроком» й «ворожою антиросійською змовою» та пообіцяли керуватися принципом взаємності.
На тлі останніх подій українські експерти сходяться на думці, що ставлення до РФ кардинально змінилося. Якщо раніше світова спільнота намагалася довести причетність Москви до інформатак, втручання у вибори інших країн, військову агресію стосовно України та Сирії тощо, то сьогодні питання стоїть дзеркально інакше — від РФ вимагають довести її непричетність. І, як свідчить ситуація у Солсбері, Кремлю це не вдається. З другого боку, інцидент показав, що, незважаючи на Брексіт, підтримка Лондона з Вашингтона та Брюсселя не зменшилася. І хоча сьогодні важко спрогнозувати подальший розвиток ситуації, 26 березня став переломним днем у міжнародних відносинах і новим етапом діалогу РФ та світу.
