Белградське видання InSerbia повідомило, що влада країни отримала рекомендацію від західних країн — «визнати незалежність Косово в обмін на створення Спільноти сербських громад» у північній частині цього краю. Наголошується, що цю пропозицію президент Александр Вучич нібито одержав від дипломатів Берліна, Парижа, Лондона й Вашингтона, що було підтверджено під час його останнього робочого візиту до Нью-Йорка
Сербський міністр із питань європейської інтеграції Ядранка Йоксимович пояснила ситуацію так: «Важливо те, що президент демонстрував відповідальну політику, державність і рішучість на всіх міжнародних форумах з косовському питання і з усіма, хто причетний до цього процесу. Він чітко представляє сербську позицію, що дуже важливо для нас. І, незважаючи на те, що її приймають без розуміння і гнучкості, це не означає, що Сербія не має легітимних аргументів і що голос Сербії не чують. Ті країни, які визнали незалежність Косово, протягують свою політику для того, щоб не розпався їхній проект, і це є їхня «realpolitik», заснована на практичних, а не на ідеологічних чи інших міркуваннях», — наголосила Ядранка Йоксимович. Вона нагадала, що п’ять країн Євросоюзу не визнали Косово, як і більша частина решти світу (Україна в їх числі. — Ред.), тому Сербія дбає лише про свої інтереси й виконує Брюссельський договір (підписаний у ході діалогу Белград—Приштина). Йоксимович заявила, що цей правозобов’язуючий документ виконується лише Сербією. «У Брюсселі мають порушити питання: чи має Приштина політичну волю виконувати положення цього документа й створювати спільноти сербських громад у Косово й Метохії?» — заявила Йоксимович.
Голова Комітету у справах Косово й Метохії сербського парламенту Мілован Дречун також зазначив, що Захід «не хоче торкатися питання про статус Косово, тому вважає це завершеним процесом».
На цьому фоні сербський Інститут з європейських питань провів з 16 до 20 березня опитування громадян Сербії, поставивши респондентам лише одне запитання: «Чи підтримали би ви ухвалення рішення про визнання незалежності Косово заради прийняття країни до Європейського Союзу». 81 відсоток опитаних відповів: «Ні», 45 відсотків сербів не вважають, що Косово загублене назавжди, і лише два відсотки дотримуються протилежної думки й переконані, що в цьому спорі потрібно поставити крапку й рухатися вперед, до Європи.
Але нове напруження між двома країнами, спричинене затриманням, а потім і видворенням із країни керівника урядового підрозділу з питань Косово й Метохії Марка Джурича лише ускладнило ситуацію. Влада Косово вважає, що вони діяли за законом своєї країни, а незваний гість почувався хазяїном у регіоні, який уже не належить Сербії. Ось чому його видворяли гучно й показово за участі автоматників у масках, з проведення судового засідання. Одне слово, робили так, щоб і іншим не внадно було з’являтися в Метохії без погодження із владою.
Оглядачі упевнені, що це не останній спалах напруження між Белградом і Косово, оскільки всі рекомендації західних лідерів щодо зближення Сербії з Європейським Союзом у Белграді сприймають як ультиматум.