У середу за участі президента Туреччини Реджепа Ердогана було ухвалено важливі для країни рішення. Спочатку він зустрівся із лідером Партії націоналістичного руху Девлетом Бахчелі, який напередодні виступив із пропозицією провести в країні достроково, але одночасно президентські й парламентські вибори. І навіть запропонував дату — 26 серпня цього року, замість 3 листопада 2019-го, коли їх мали намір проводити.

Про що говорив президент у своїй резиденції з ініціатором дострокових виборів, не відомо, бо журналістів туди не пустили — зустріч проходила в закритому для преси режимі. Але на прес-конференції Реджеп Ердоган оголосив, що до-строкові президентські й парламентські вибори відбудуться у неділю, 24 червня 2018 року. За його словами, нинішня парламентська система повністю застаріла, тому в Туреччині починається юридичний процес підготовки до нових виборів. «Вища виборча комісія Туреччини негайно приступає до їх підготовки», — додав Ердоган.

Як зазначають турецькі ЗМІ, вибори глави держави стануть першими в історії країни, яка після референдуму, котрий відбувся 16 квітня минулого року, перейшла від парламентської до президентської форми правління, що відображено в конституції.

Опозиція вже обвинуватила Ердогана в тому, що він пришпорює події і бажає якнайшвидше стати одно-особовим правителем країни та посилити боротьбу з неугодними політиками й громадськими організаціями.

Цього самого дня під головуванням Реджепа Ердогана відбулося засідання Ради з національної безпеки. Основним питанням, яке розглянули його учасники, було подовження надзвичайного стану (НС). На пропозицію президента Рада рекомендувала уряду й парламенту всьоме подовжити термін дії режиму надзвичайного стану на три місяці. Уряд негайно прийняв цю рекомендацію до дії і вніс необхідні документи до парламенту. Там теж не зволікали з їх розглядом, і в другій половині дня стало ясно — починаючи з 01.00 19 квітня 2018 року, у країні продовжує діяти НС ще 90 днів. Такий режим дозволяє президенту й уряду Туреччини вводити нові закони без схвалення парламенту, проводити необхідні чистки в армії, судах та інших державних установах.

Проти цього різко виступають опозиційні партії Туреччини, подібне нескінченне подовження режиму НС непокоїть і Європейський Союз. Уперше надзвичайний стан було запроваджено в Туреччині 21 липня 2016 року, невдовзі після придушення спроби військового перевороту. Відтоді у країні заарештовано понад 50 тисяч осіб, а ще 150 тисяч юристів, військових і поліцейських, викладачів позбавлено роботи.