Цього року уряд планує продати понад 600 об’єктів малої приватизації та державні пакети акцій 26 великих підприємств. «Нам потрібно створити фундамент для економічного зростання. Він принесе добробут кожному громадянину. Але неможливо говорити про економіку і не говорити про рецепти, які забезпечать це зростання», — сказав під час учорашнього засідання Кабінету Міністрів прем’єр Володимир Гройсман та підкреслив, що одним із кроків, який дасть змогу залучити інвестиції, провести модернізацію виробництва та створити нові робочі місця, є приватизація.

За словами прем’єра, парламент ухвалив один з найкращих законів про приватизацію держмайна, тож завданням уряду є конкурентний продаж того, що не є стратегічним для країни. «Стратегічні компанії залишаться у власності держави, а до інших мають прийти ефективні власники і почати модернізувати виробництво, створювати нові робочі місця, виробляти більше продукції. І сьогодні через прийняття відповідних рішень ми вперше відкриваємо нову прозору сторінку», — за-значив глава уряду та зауважив: ні для кого не секрет, що державні підприємства найчастіше є джерелом корупції. «Влада завжди приховувала їх від публічного продажу, а потім там з’являлися «смотрящі». Тому я розумію, що кожен наш крок наштовхуватиметься на спротив тих, хто заробляє на цьому мільйони, а може, й сотні мільйонів. Але нам з ними не по дорозі. Я хочу, щоб заробляли працівники та інвестори, що зробить економіку сильною», — сказав він.

Ще одним прикладом корупції у цій сфері В. Гройсман назвав оренду державного майна. «Керівники підприємств спочатку здають його за копійки, а потім передають в аренду вже за ринковими цінами і різницю кладуть до своєї кишені», — сказав він та повідомив, що цього року тільки перші кроки з руйнування цієї корупційної схеми дали можливість отримати від оренди держмайна  мільярд гривень, що дасть змогу вже в першому півріччі виконати план надходжень на цей рік. «Думаю, що це тільки початок і ми зможемо в декілька разів збільшити надходження від здачі держмайна в оренду», — зазначив прем’єр.

В.о. голови Фонду держмайна України Віталій Трубаров, представляючи проекти рішень щодо впровадження нових підходів до приватизації державного та комунального майна, повідомив, що у 2018 році до продажу пропонується понад 600 об’єктів малої та 26 великої приватизації. Серед останніх, зокрема, значаться пакети акцій низки обленерго, Одеського припортового заводу, ПАТ «Сумихімпром», Державної зерново-продовольчої корпорації України, компанії «Украгролізинг» та інших. До того ж, якщо об’єкти малої приватизації продаватимуться виключно під час електронних торгів, то продаж великих підприємств відбуватиметься під час аукціонів із залученням радників.

Перший віце-прем’єр Степан Кубів відзначив важливість того, що мала приватизація відбуватиметься виключно під час електронних торгів, та повідомив, що з цією метою пропонується затвердити чіткий порядок їх проведення, визначення переможця та оплати.

Присутній на засідання голова Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Андрій Іванчук підтримав рішення уряду з імплементації ухваленого парламентом закону про приватизацію державного майна та закликав рухатися далі у цьому напрямі. «Дуже багато урядів та прем’єрів хотіли скоротити перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації та які перетворилися на годівниці для корупціонерів», — сказав він та запропонував уряду якнайшвидше внести до парламенту законопроект, який дасть чітку відповідь на запитання, які стратегічні підприємства залишаться в держвласності, а які буде продано.

Прем’єр у цьому контексті також наголосив, що спротив прозорому процесу приватизації — це, по суті, підтримка наявної корупції, яку потрібно подолати. І одним зі шляхів протидії корупції він назвав невідкладне формування Антикорупційного суду. «З наступного понеділка розпочинаються два пленарні тижні, яких достатньо, щоб розглянути проект закону про Антикорупційний суд та поставити в цьому питанні крапку. Кабінет Міністрів зі свого боку зробить усе, щоб він запрацював», — сказав В. Гройсман та наголосив, що цей суд потрібен не МВФ чи ЄС, а насамперед самій Україні.

Кабінет Міністрів схвалив план заходів щодо реалізації розробленої Мінекономрозвитку Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року та підтримав розроблений спільно з експертним середовищем бренд «Ukraina NOW UA» («Україна ЗАРАЗ»), який стане основою презентації України в світі.