Зберігається певна «мода» на впровадження технологій органічного землеробства, але до сільгоспвиробників Сумщини вона тільки-но дійшла. Донедавна органічні продукти в області вирощували лише на 100 гектарах. На початку нинішнього року «нехімічні» технології у рослинництві запровадили ще дев’ять господарств, але поки що ця справа обмежилась лише отриманням відповідних сертифікатів для 2 тис. га землі — до збирання врожаю ще дуже далеко.

При 1,2 млн га ріллі, які має Сумщина, якихось 2 тис. га, навіть з «гаком» — це, звичайно, крапля в морі. Однак кілька місяців тому в області з’явився неочікуваний «органічний потенціал». Головою департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації призначили Олександра Маслака (на знімку)

— ентузіаста нових технологій і серйозного науковця, донедавна — проректора Сумського національного аграрного університету. У цьому університеті діє спеціалізований клас органічного землеробства, де зібрані методичні матеріали щодо особливостей вирощування сільськогосподарських культур без «хімії», та накопичено багаторічні матеріали відповідних наукових досліджень. Тепер вся ця «теорія» одержала реальний шанс бути впровадженою у широку практику. У СНАУ на дослідних земельних ділянках за технологіями органічного виробництва вже давно вирощують ячмінь, овес, гречку, цукрові буряки, картоплю, яблука, малину, смородину та інші культури.

О. Маслак вважає, що резервами розширення виробництва органічних продуктів харчування на Сумщині є «чисті» земельні ділянки, котрі поки що не використовуються. Це можуть бути сінокоси, пасовища та лісогосподарські землі. На останніх можна не лише вирощувати екологічно чисті фрукти, ягоди та інші культури, а й збирати дикороси — гриби, горіхи та все інше, що росте у живій природі та має дуже високу харчову цінність.

Наприкінці квітня відбулась подія, яка обіцяє перемістити Сумщину із задвірок українського органічного сільгоспвиробництва у його лідери. На сесії обласної ради прийняли програму використання земель природно-ландшафтного парку «Сеймський».

Цей проект також розроблявся в аграрному університеті, і там підійшли до справи з урахуванням усіх вимог сучасних науки і практики. Відтак, на території «Сеймського» можна використовувати під органічне сільгоспвиробництво до 100 тис. га землі.

Ділянки розташовані на територіях трьох районів — Буринського, Путивльського і Кролевецького. Втім, голова спілки «Органічна Україна. Північ» Андрій Мураховський вважає, що реально у парку «Сеймський» під органічне землеробство придатна лише половина площ — майже 50 тис. га. Бо, де-факто, багато землі на території ландшафтного парку вже давно так чи інакше використовують, тому значні території забруднені хімікатами. Вони розносяться довкіл птахами та комахами, тому, аби говорити про «чистоту експерименту», необхідно кілька років протримати землю під паром. Однак половина площ із наявних 100 тис. га — це також дуже багато. На сусідній Полтавщині, яка вважається в Україні лідером із органічного сільгоспвиробництва, під нього відведено приблизно 11 тис. га землі.

А. Мураховський дуже задоволений, що департамент АПК облдержадміністрації очолив саме Олександр Маслак. Він вагомо підтримує ентузіастів органічного сільгоспвиробництва, хоч можливостей для цього і не так вже й багато. Один з важелів — компенсація аграріям частини коштів, витрачених на придбання сертифікатів органічної продукції. Якщо говорити про обсяги, суми мізерні: торік трьом господарствам на Сумщині компенсували лише 16 500 грн. Але коли говорити про темпи, прогрес відчутний.

Нинішнього року виробникам органічної продукції області планують відшкодувати 75% коштів, витрачених на сертифікати. Це — 150 тис. грн. «Раніше і такої допомоги не було — всі тільки обіцяли», — каже А. Мураховський. За його словами, спілка «Органічна Україна. Північ» об’єднує приблизно 150 сільгоспвиробників Сумщини. Принаймні стільки їх взяли участь в останньому семінарі, а всього протягом року провели десять семінарів. Головна мета таких просвітницьких заходів — популяризація ідей органічного сільгоспвиробництва. А. Мураховський зазначив, що шкурка варта вичинки. Органічні врожаї нереалізованими не залишаються, а багато в кого вони «розписані» на роки наперед. Екологічно чисті продукти закуповують елітні ресторани, багато що йде на експорт. Хоча, звичайно, було б краще, якби екологічно чисті продукти споживали українці. Насамперед діти у їдальнях шкіл та дошкільних закладів. Туди зазвичай закуповують найдешевші, неякісні харчі, але хіба можна економити на дітях?

Сумська область.

Фото надано автором.