Сьогодні в Софії після обіду розпочне роботу саміт ЄС — Західні Балкани. Але ще в середу в болгарській столиці було запроваджено надзвичайні заходи безпеки. Всі підходи до готелів, де розселили делегації країн ЄС і балканських держав, було перекрито поліцією. На неприступну фортецю перетворено й Національний палац культури (НПК), де відбудеться важлива для Європи й Балкан зустріч.

У середу й четвер до позначеної зони довкола нього могли пройти лише люди з особливими перепустками. Вулиці, прилеглі до НПК, вирішили перекрити в четвер з ранку для руху автомобілів, а міська влада рекомендували водіям хоча б на один день залишити особисті автомобілі в гаражах чи, принаймні, уникати поїздок до центру міста. Метро в ці два дні було найнадійнішим транспортом, бо працювало в звичному для жителів столиці режимі.

Уже у вівторок точно стало відомо, що прем’єр-міністра Іспанії Маріано Рахоя на саміті не буде через участь у ньому делегації Косово, незалежність якого Мадрид не визнає. Наприкінці квітня Іспанія навіть вимагала від Брюсселя, щоб під заключним документом травневого саміту в Софії підписи ставили тільки представники країн Євросоюзу, але не потенційних кандидатів на вступ до нього. Мета — уникнути появи підпису іспанського прем’єра поруч із автографом представника не існуючої для Іспанії країни, тобто Косово. Мадрид навіть протестував проти вживання в Європі терміна «Балканська шістка», бо для нього однієї держави взагалі не існує на карті Європи. Але глава іспанського уряд на запрошення свого болгарського колеги Бойко Борисова все-таки прилетів до Болгарії, щоправда, у вівторок, коли почався його дводенний офіційний візит до країни, яка головує в Євросоюзі. Після переговорів із прем’єр-міністром Болгарії він підтвердив журналістам, що не братиме участі в саміті через присутність на ньому Хашима Тачі (президента Косово), але висловив цілковиту підтримку зусиль Софії щодо євроінтергації країн Балканського регіону. Однак з одним застереженням — без Косово.

Бойко Борисов подякував Маріано Рахою за те, що він все-таки прилетів до Софії перед самітом, щоб висловити свою підтримку цілісній політиці болгарського уряду стосовно Західних Балкан.

А от президентові Сербії Александру Вучичу, який також був проти участі Косово в саміті, просто нікуди подітися. Домовлятися із владою Приштини для вступу його країни до ЄС йому доведеться в будь-якому разі. Сербські експерти навіть висловили думку, що він уже розпочав відкриту підготовку громадської думки сербів до великих поступок з косовського питання. Це випливає з інтерв’ю Вучича сербському виданню «Курір». У ньому він заявив, що майбутнє рішення по Косово стане кінцем його політичної кар’єри, бо серби не оцінять його прагнення забезпечити їм «краще майбутнє». Науковий радник з белградського Інституту політичних досліджень Зоран Мілошевич прокоментував цю заяву президента так: «Немає жодних сумнівів у тому, що підписання якогось договору, в рамках котрого територію Косово й Метохії було б передано будь-якій іншій країні, для сербського народу в психологічному сенсі стало б «ударом у серце».

Але найбільше це зізнання сербського президента налякало московських аналітиків. Російський історик-балканіст із Інституту слов’янознавства РАН Георгій Енгельгардт зазначив, що Вучич у своєму інтерв’ю прозоро натякнув на можливі поступки, пов’язані зі згодою на вступ Косово до міжнародних організацій. А це чітко показує вектор мислення глави Сербії на даний момент, коли на нього тиснуть у Брюсселі й закликають до примирення з Косово з Берліна й Парижа. А що буде потім і як те, що відбувається, відіб’ється на долі Сербії, якщо угоду буде підписано в зазначений Брюсселем термін — кінець 2018-го або початок 2019 року? «На мій погляд, якщо Белград зробить поступки по Косово, це спричинить те, що одразу  постануть інші питання, які зараз перебувають на другому місці. Слід очікувати вимог про узгодження зовнішньої і оборонної політики Сербії з лінією ЄС. У перекладі на людську мову це означає приєднання Белграда до санкційного режиму проти Росії і вихід із усіх торговельних преференцій, які існують між Белградом і Москвою. Ці речі просто очевидні», — попередив кремлівських діячів аналітик. І можна не сумніватися, що це буде сигналом для розв’язання Кремлем нового витка гібридної війни проти ЄС і балканських країн.

Просто так свій оплот на Західних Балканах Росія не віддасть Євросоюзу й прагнутиме до того, щоб утримати Сербію в зоні своїх стратегічних інтересів. Наскільки це вдасться Москві, стане зрозуміло в майбутньому. А нинішній саміт у Софії допоможе визначити найближчий вектор руху Белграда й характер його відносин із сусідніми країнами, що прагнуть до ЄС.

До речі, Болгарське національне телебачення напередодні саміту в Софії оголосило результати опитування болгар про те, чи підтримують вони євроінтеграцію країн Західних Балкан. Понад 48% опитаних заявили «так» і лише близько 18% висловилися проти. Більш як 70% болгар вважають, що Македонія найбільше заслуговує членства в ЄС, оскільки зміни в країні просто разючі. А найменше громадяни Болгарії схвалюють прийняття до Євросоюзу Косово й Албанії через те, що там сповідують іншу, ніж у європейських країнах, релігію, а їхні громадяни ведуть спосіб життя, що відрізняється від європейського.