Будуймося вдома!
Для сумської економіки завод «Керамейя» — приблизно те саме, що Ломаченко для боксу. Хоч підприємство і далеко не важковаговик (тут на сьогодні працюють лише 247 осіб), воно відіграє провідну роль в економіці регіону. І ось уже кілька років вважається однією з його візитівок.
Генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван Телющенко.
Заступник головного інженера «Керамейї» Анатолій Савченко.
Фото автора.
Будівельний сезон ще як слід не розпочався (надворі — травень), а біля ТОВ «Керамейя» вже скупчилось чимало фур. Вони повезуть облицювальну клінкерну цеглу, клінкерну бруківку та керамічні стінові блоки із Сум до інших міст та містечок, де їх не виробляють. А будівельну продукцію такої краси та такої споживчої якості не виробляють більше ніде — ні в Україні, ні в СНД. Європейська клінкерна цегла, щоправда, не поступається за якістю сумській, але вона набагато дорожча.
— У Росії у такі, як наш, цегельні заводи інвестували сотні мільйонів євро, — каже заступник головного інженера «Керамейї» Анатолій Савченко. — Але це не допомогло: вони як штампували, так і продовжують штампувати замість клінкеру черепки. Бо цегельний завод — це не завод-автомат. Це передусім люди, з яких складається його душа.
— Таких підприємств, як наше, в Україні має бути щонайменше 20, — вважає генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван Телющенко. — Бо сучасний цегельний завод — як хлібний: він має працювати у кожному регіоні.
І. Телющенко порівнює цегельний завод із хлібним ще й тому, що головний будівельний паралелепіпед за формою та дизайном нагадує буханець. Мабуть, це неспроста? На моє запитання, чи не «затоварилась» «Керамейя», бо вся вільна територія заставлена упаковками цегли, генеральний директор відповідає: невдовзі заберуть все, бо на продукцію великий попит.
За словами А. Савченка, на «Керамейї» нині виготовляють продукцію 47 видів. Щороку асортимент поповнюють двома-трьома новими видами.
— Хіба не «затоварений» до самісінької стелі хороший супермаркет? — запитує він. — Ми повинні тримати на складі не менш як півмільйона штук кожного виду продукції, щоб дати кожному дистриб’ютору те, що йому потрібно.
Значну кількість своїх виробів «Керамейя» відправляє на експорт. Приїздять покупці за тисячі кілометрів — навіть із Монголії! Все ж, каже І. Телющенко, хотілося б, щоб високоякісні будівельні матеріали ширше використовували в Україні. Раніше багато клінкерної цегли купували мешканці західних областей. Заробітчани привозили гроші з Європи та будували на них сучасні котеджі. Але нині, за словами І. Телющенка, ситуація змінилась. Заробітчан побільшало, але будуватись вони почали менше. Тепер багато хто накопичує статки, щоб вивезти сім’ю за кордон назавжди. І ми ще до кінця не усвідомили, яка це загрозлива тенденція для держави.
Коли колектив — одна команда
Територію «Керамейї» прикрашає невеличка гарненька капличка з облицювальної клінкерної цегли.
— То пам’ять про нашу виробничу юність, — ділиться І. Телющенко. — У Ромнах, де ми починали, на території цегельного заводу стоїть точнісінько така капличка, і ми вирішили «перенести» її до Сум. Так би мовити, підштовхнула ностальгія...
Значна кількість нинішніх працівників «Керамейї», її «кістяк», причетна до створення іншої відомої в Україні торгової марки — СБК, або «Сумська будівельна кераміка». Це підприємство працює неподалік Ромен і колись також «гриміло» на всю Україну.
Якби у Телющенка та його команди не виникло непорозумінь із новими власниками, виробництво клінкерної цегли, цілком можливо, налагодили б не в Сумах, а у Ромнах. Але сталося так, що 13 років тому нинішньому «кістяку» «Керамейї» довелось залишити добре налагоджену справу і, як висловився І. Телющенко, «піти в нікуди». Вибір впав на Суми, бо неподалік міста, на території Верхньої Сироватки, вони знайшли високоякісну глину. Вже через рік нове підприємство дало першу продукцію, а через три роки з конвеєра «Керамейї» зійшло 18 млн шт. клінкерних керамічних цеглин. Нині на підприємстві виготовляють щороку майже 80 млн штук облицювальної клінкерної цегли, клінкерної бруківки та стінових керамічних блоків.
— На сьогодні маємо три лінії формовки і сушіння та дві лінії випалу, — інформує А. Савченко. — Але у нас є ще одна піч, яка за мінімальних інвестицій — приблизно 2 млн євро — дала б змогу подвоїти виробництво. Чомусь усі думають, що головне — купити клінкерну облицювальну цеглу. Але ж спершу треба звести стіни! Тому в наших планах — розширити випуск великоформатних, більш зручних у роботі стінових керамічних блоків.
Кілька років тому на «Керамейї» розпочали виробництво клінкерної бруківки. Вона докорінно відрізняється від загальновідомої тротуарної плитки, хоч і виконує таку само функцію. Традиційна бруківка «сиплеться» вже через 3—4 роки, а клінкерна може прослужити й 200 років. Вона — ніби камінь, зроблений із глини. На «Керамейї» виготовили вже стільки клінкерної бруківки, що її вистачило б, щоб вистелити п’ять площ навколо Букінгемського палацу.
Останнім часом в Україні увійшло в моду будувати стіни із газобетону. Потім їх штукатурять, фарбують — і вважається, що спорудили екологічно чисте та енергоефективне житло. Анатолій Савченко цю втіху категорично спростовує.
— Газобетон, та ще й з обох боків закритий штукатуркою, — це як целофановий пакет на голові, — порівнює він. — Страшніших для людини стін, особливо, коли там стоять металопластикові вікна, і бути не може! Вони зовсім не дихають, у них закриті пори. Вологість газобетону сягає 24%, у такому середовищі заводиться пліснява, тоді як у керамічних стінових блоків показник вологості становить не більш як 5%.
Економна економіка
У планах підприємства на 2018 рік — довести обсяги реалізації готової продукції до 82,6 млн штук, а продаж на експорт порівняно з минулим роком збільшити на 19%. Тож товарообіг, без урахування ПДВ, має зрости до 345,5 млн грн.
Як і на будь-яке інше українське підприємство, на «Керамейю» впливають відомі негативні чинники: від кредитно-фінансової політики банків до цін на енергоносії.
— Попередніми роками у квітні ціни на газ завжди падали, — каже Іван Телющенко. — І в цьому була певна логіка, бо опалювальний сезон закінчувався. Але цього року газ у квітні несподівано подорожчав — десь аж на 30—40%. Чому?! Зростанням курсу долара це не поясниш, бо він, навпаки, знизився. Електроенергія дорожчає майже щомісяця, а підключення до мереж коштує значних коштів. Як за таких умов розвиватися, як конкурувати на зарубіжних ринках? Ми нині продаємо продукцію за тими само цінами, що діяли торік, але ж її собівартість істотно зросла!
На «Керамейї» всіма способами намагаються здешевити продукцію, щоб вона була по кишені не лише зарубіжним, а й вітчизняним покупцям.
— Ми вже четвертий рік обігріваємо офісні приміщення не газом, а трісками з навколишніх хащ, — каже А. Савченко. — Опалювальний котел зробило наше роменське підприємство «Технобіоенергосервіс». У виготовленні клінкеру зовсім відійти від газу непросто, але у виробництві керамічних стінових блоків вже використовуємо пелети із соняшникового лушпиння. Це заощаджує до 85% газу.
Виробниче обладнання для «Керамейї» виготовляє або модернізує вищезгадане дочірнє підприємство у Ромнах. Результат виходить кращим, ніж якби його купували за кордоном за валюту.
— Ідеальних машин, які зразково підходять під параметри і потреби конкретного виробництва, просто не існує, — пояснює А. Савченко. — Кожну доводиться доладовувати, пристосовувати, щоб одержати чіткий і потрібний результат. Тож замість такої непростої адаптації чи не краще виготовити обладнання самим? Таким аутсортингом і займається наше роменське підприємство «Технобіоенергосервіс». Першу виробничу лінію для «Керамейї» ми викупили буквально з-під ножа мародерів, котрі хотіли порізати її на брухт, та модернізували з урахуванням нових потреб.
Люди — понад усе
Якось довелось побувати на «Керамейї», коли там відкривали нову виробничу лінію. Під час обов’язкових у таких випадках урочистостей сумський музика Володимир Тітенко продемонстрував ще одну дивовижну особливість клінкеру. Виявляється, високоякісна цегла мелодійно звучить: на зробленому з неї «керамофоні» маестро виконав кілька музичних творів. І запевнив, що може зіграти на цеглинах навіть класику. Мабуть, її звучання у цих стінах було б доречним, бо успіх завжди жадає музичного супроводу.
За 11 років на «Керамейї» виготовили стільки цегли, що її вистачило б, щоб спорудити майже 23 тисячі будинків. На підприємстві ніколи не забувають, що результат забезпечують не машини, а люди. Тому з року в рік не лише вдосконалюють виробничі процеси, а й підвищують соціальні стандарти.
На підприємстві жодного разу не було затримок ні з виплатами зарплати, ні з перерахуваннями до бюджетів та соціальних фондів. Середня зарплата на «Керамейї» давно перевищила 12 тис. грн, а вартість обідів у відомчій їдальні становить не більш як 25 грн. Працівників підприємства цього року заплановано комплексно обстежити у медзакладах, і тих, хто потребуватиме, забезпечити оздоровчими путівками. Пільговими путівками цього літа повністю забезпечать також дітей працівників. Заплановані інші заходи підтримки членів трудового колективу, можливі лише «при соціалізмі».
Сумська область.
