На Балканах уся увага політологів і журналістів прикута до Македонії, де уряд розпочав конкретні дії з перейменування країни на Республіку Північна Македонія. У вівторок підготовлений урядом законопроект надійшов до парламенту, а вже в середу депутати розпочали його обговорення. Але опозиційна партія ВМРО-ДПМНЄ відмовилася брати участь у дебатах і місця в залі засідань, відведені для її депутатів, пустують. Ситуація біля будівлі парламенту після бурхливих протестів, організованих опозицією в неділю й понеділок, нормалізувалася, і обговорення важливого для країни законопроекту проходило без тиску ззовні. Певною мірою цьому сприяло інтерв'ю прем'єр-міністра Зорана Заєва, яке у вівторок він дав у прямому ефірі провідному телеканалу країни. Він не тільки популярно пояснив, що дає країні і її громадянам договір із Грецією, а й повідомив: його попередник на цій посаді Нікола Груєвські ще в 2012 році прийняв пропозицію від Греції про перейменування країни для загального вжитку, включаючи й географічне визначення. За його словами, документи свідчать, що Груєвські зупинив свій вибір на двох назвах Північна або Верхня Македонія. Але переговори із Грецією були зірвані через те, що з ініціативи тодішнього прем'єра в Скоп'єв 2014-го почали зводити пам'ятники великим грецьким полководцям, ученим, мислителям і запевняти македонців, що вони є прямими спадкоємцями прадавніх еллінів. На це Афіни відповіли повною відмовою від продовження діалогу з урядом Груєвські, що йому було на руку. 

Під час інтерв'ю Зоран Заєв уперше заговорив про імпічмент президенту Георге Іванову, який категорично заперечує проти перейменування країни й уже заявив, що не підпише жоден закон щодо ратифікації договору із Грецією. Згідно із законом Македонії для початку процедури імпічменту главі держави необхідно дві третини голосів народних обранців у парламенті. Наразі ж у правлячої коаліції налічується всього 64 голоси з 120 депутатів. Але Заєв запевнив, що парламентська більшість буде збільшена до двох третин, якщо знадобиться починати процедуру з відсторонення президента від влади. Ця новина нині -- найобговорюваніша  не тільки в країні, а й у Греції, Болгарії, Сербії та Албанії. Більшість політиків підтримує Заєва в його рішучому просуванні до НАТО і ЄС, що дуже дратує опозиційні партії Македонії й, безперечно, Росію, яка, м'яко кажучи, не схвалює приєднання ще однієї країни балканського регіону до Альянсу. Тому від Москви й македонських діячів, що підтримують її, очікують будь-яких провокацій. І якщо правляча коаліція розпочне процедуру імпічменту президента, те така загроза зросте в кілька разів. Недаремно незалежні сербські ЗМІ зазначили, що в країні відбувається зростання активності розвідувальних служб деяких країн. Їхня назва не уточнюється, але можна не сумніватися, що Росія не просто входить у їхнє число, а  посідає лідируючі позиції. Неспроста співробітники російських спецслужб розпочали підготовку державного перевороту в Чорногорії  2016 року  саме на території Сербії, де завербували майже два десятки виконавців свого підступного плану. Тому спецслужби Македонії уважно стежать за процесами, що відбуваються в сусідній країні, і придивляються до дій російських представників спецслужб, які працюють під дипломатичним прикриттям у Скоп'є. Тим більше, що раніше посол Росії в Македонії відкрито залякував громадян і владу країни, що вони потраплять під атомний приціл Москви в разі приєднання до НАТО. До таких погроз, що лунають від представника країни-агресора, потрібно ставитися з усією серйозністю. Тим більше перед таким рішучим кроком, як вступ до НАТО.