«Голос України» інформував про перипетії щодо Верховного суду Республіки Польща, які мають не лише внутрішньопольську (між суддями та парламентом і виконавчою владою), а й міжнародну (між офіційною Варшавою та інституціями Європейського Союзу) складову.
Днями Вища рада правосуддя (ВРП) оприлюднила свою оцінку щодо 12 (із 16) суддів ВС РП, які після досягнення 65-річного віку виявили бажання надалі займати свої посади. Нагадаємо, що сім із них у своїх заявах посилалися безпосередньо на конституцію, а дев’ять — на новий закон про ВС, яким знижується вік виходу суддів у відставку за віком (із 70 до 65 років), але дається можливість президентові продовжити їм перебування у статусі діючого судді ВС двічі на три роки.
Тож ВРП дала позитивний висновок щодо п’яти та негативний стосовно семи суддів ВС. Найбільше емоцій викликало негативне рішення щодо можливості продовжувати виконання суддівських функцій суддею Юзефом Івульським, якому голова ВС Малґожата Ґерсдорф доручила заміщати себе «на період відпустки», а президент країни, за даними його адміністрації, «як найстаршого за стажем суддю ВС» призначив виконувачем обов’язків голови ВС. Нагадаємо, що останній публічно підтримав «версію» М. Ґерсдорф, котра в суддівському середовищі, яке посилається на положення Конституції РП, вважається головою ВС до завершення 6-річної каденції голови ВС, тобто до 30 квітня 2020 року, натомість у владних інституціях (правляча парламентська більшість, президент, уряд), з посиланням на норму чинного закону про ВС, з 4 липня 2018 року вважається суддею у відставці у зв’язку з досягненням 65-річного віку. Проте дискусія навколо суддів ВС і його голови, а точніше його «замісника» чи «виконувача обов’язків», набула зовсім іншого… несподіваного повороту.
У пресі з’являється і стає центральною темою дискусії задокументована інформація з архіву Інституту національної пам’яті РП про те, що в період воєнного стану 1981—1982 рр. суддя Ю. Івульський ухвалював обвинувальні вироки у ході кількох політичних процесів проти членів антикомуністичної опозиції, а, крім того, в 1976 р. пройшов курс підготовки в навчальному центрі військової контррозвідки, а згодом піврічну практику в одному з управлінь цієї спецслужби.  
Остаточне рішення щодо подальшої професійної діяльності суддів ВС — за президентом країни, оскільки висновки ВРП для нього не є обов’язковими.
В Асоціації польських суддів «Юстиція» вважають висновки ВРП політичними, наводячи як аргумент появу на засіданні ВРП «чорного списку суддів», підготовленого членом ВРП від правлячої партії, яка заявила, що укладала його через призму «сильної політичної заангажованості суддів» та «їхніх виступів проти реформи судочинства».
У Європейській комісії «все ще очікують на рефлексію польського уряду у справі останніх подій навколо Верховного суду» та «все ще мають надію на позитивні зміни» — заявила єврокомісар з питань правосуддя Вера Йоурова.
Тим часом від депутатів правлячої більшості до Сейму надійшов черговий проект змін до закону про ВС, який передбачає можливість обрання голови ВС за укомплектованості ВС на 2/3, тобто за нинішньої їх кількості (80 суддів), не чекаючи до його повного укомплектування (110 суддів).

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.