У Берліні відбулися попередні тристоронні переговори з питань постачання в Україну російського газу та транзиту його українською територією до Європи. В них узяли участь заступник голови Єврокомісії у справах Енергетичного союзу Марош Шефчович, міністр економіки ФРН Петер Альтмаєр, міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який очолював делегацію України на переговорах, і міністр енергетики РФ Олександр Новак. Підстава для цих консультацій більш ніж вагома: 2019 року добігає кінця угода між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» про постачання блакитного палива в Україну.

 

Петер Альтмаєр (ліворуч) і Марош Шефчович

 

Оскільки відносини і між країнами, і між компаніями аж ніяк не дружні, то постає запитання: що буде далі? А якщо врахувати, що Росія будує ще один газогін в обхід України — «Північний потік-2», то йдеться вже про долю української ГТС. Недостатні обсяги прокачування вуглеводнів не покриють навіть її утримання, усупереч запевненням деяких лідерів європейських держав, передусім канцлера ФРН Ангели Меркель, про те, що українська «труба» без газу не залишиться.
Також і президент РФ Володимир Путін під час недавньої зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що РФ може зберегти транзит газу через Україну, назвавши умовою продовження транзитного контракту «врегулювання спору між господарюючими суб’єктами у Стокгольмському арбітражному суді». Ще раніше, під час візиту до РФ Ангели Меркель, він пообіцяв те саме, але за умови, «якщо це буде економічно доцільно». Тож ціна питання — які саме обсяги вуглеводнів «Газпром» «виділить» для української ГТС.
Такою ситуацією занепокоїлася не тільки Україна, а й споживачі країн Європи, до яких російський газ надходить через українську ГТС. Саме європейська спільнота взяла на себе зобов’язання сприяти цьому три-
сторонньому процесу, котрий у минулому виявився ефективним для досягнення відчутних і позитивних результатів.
Це підкреслив на прес-конференції також і міністр економіки ФРН Петер Альтмаєр, який заявив, що учасники переговорів мають велику довіру до Єврокомісії, і сподівається, що вона й надалі проводитиме переговори між сторонами саме в такому ключі. Адже, на його переконання, у «майбутньому переговори будуть ще складнішими, а після 2019 року вони мають проводитися у сенсі безпеки України. Також транзит газу в Європу здійснюватиметься через Україну. Це хороша новина», — наголосив Альтмаєр.
Заступник глави Єврокомісії Марош Шефчович зазначив на прес-конференції, що час угоди між «Газпромом і «Нафтогазом» спливає, тож учасники переговорного процесу мають багато працювати, щоб знайти рішення цього найважливішого питання: якими саме 1 січня 2020 року будуть угоди про довгострокове постачання газу з Росії через Україну?
Марош Шефчович підкреслив, що вже нині треба з’ясувати, в яких темах думки переговірників збігаються, а в яких — ні? І що швидше це станеться, то краще для всіх. Він також зазначив, що «газові» переговори будуть довготривалими і складними, тому вони мають бути конструктивними, без будь-якої ворожнечі між сторонами. На думку Шефчовича, нині «найголовніше питання — організація довгострокових поставок після закінчення контракту. Адже вони — в інтересах усіх сторін: Росія хоче бути надійним постачальником газу, Україна — надійним транзитером, а Європа — надійним споживачем. Але щоб так сталося, слід передусім відновити довіру учасників один до одного, щоб успішно розв’язати проблеми, які накопичилися упродовж останнього часу в питаннях енергетики. Нині зроблено перший важливий крок до цієї мети. Але ми маємо обговорити ці питання і дійти спільного рішення».
Марош Шефчович наголосив, що Україна нині проводить великі реформи всередині країни, прагне реформувати енергосектор відповідно до європейських стандартів. Тому Єврокомісія братиме активну участь у переговорних процесах. Зокрема в частині щодо забезпечення газового транзиту до Європи після 2019 року. А ЄС має забезпечувати прозорість угод: усі учасники мають знати, про що йдеться. Так само мають бути обрані механізми для вирішення спірних питань.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін, коментуючи перебіг консультацій, заявив, що очолюване ним дипломатичне відомство нині має вирішувати чимало чутливих проблем, а питання газу життєво важливе не лише для України, а й для усієї Європи. Тож, за його словами, доводиться в одному форматі говорити про транзит російського палива, а в інших — про протистояння російській військовій агресії. Але, попри всі проблеми й виклики, Україна і в енергетичній галузі налаштована на запровадження європейських стандартів, діяти за оновленими правилами гри. Тому успіх консультацій великою мірою залежатиме і від того, чи будуть Україна і Європейська комісія твердо й послідовно виступати зі спільних позицій.
Павло Клімкін підкреслив, що для Росії газ — один із ключових інструментів політичного впливу, а часто й шантажу цілих країн і регіонів. А Україна в цьому сенсі зазнає особливого тиску Москви. Але, попри це, Україна гарантує стабільність транспортування російського газу до Європи своєю ГТС. А європейські правила транзиту палива унеможливлюють свавільне нав’язування умов контракту будь-якій зі сторін, оскільки, приміром, тарифи будуть встановлюватися нашими регуляторами за методологією ЄС, а всі спори вирішуватимуться в Європейському суді.
Консультації з питань поставок газу в Україну та майбутнє його транзиту в Європу лише розпочалися. Поки що виробляється графік, частота і теми для обговорення під час подальших зустрічей учасників високого рівня у рамках цих переговорів. Кінцева мета тристоронніх консультацій, за словами Мароша Шефчовича, — досягти спільного прийнятного для всіх учасників рішення.

Наталія ПИСАНСЬКА.
Фото автора.

Берлін.