Канцлер ФРН Ангела Меркель з триденним візитом відвідала Закавказзя. Глава німецького уряду мала зустрічі з керівниками Грузії, Вірменії, Азербайджану. Інформаційні агенції, висвітлюючи поїздку, наголошували на її важливості, передусім з огляду на економічні складові.

 

Ідеться, зокрема, про переговори канцлера в Баку. Адже Азербайджан, маючи багаті запаси природного газу, є стратегічно важливим партнером для ЄС, котрий намагається зменшити енергетичну залежність від РФ. Це значення ще зросло після нещодавнього запуску в експлуатацію Трансанатолійського газопроводу TANAP, яким азербайджанські вуглеводні доправлятимуться до Туреччини, а в майбутньому постачатимуться до Євросоюзу. Також днями Азербайджан ще більше зміцнив свої міжнародні позиції, ухваливши конвенцію з чотирма іншими країнами регіону про правовий статус Каспійського моря.

 

На час підготовки цього матеріалу ще не були відомі результати переговорів у Баку. А от заяви Ангели Меркель щодо інших проблем, передусім про постачання природного газу до ФРН та Європи, зокрема, майбутнім маршрутом «Північний потік-2» уже оприлюднено.

 

Так, виступаючи перед студентами Тбіліського державного університету імені Джавахішвілі, вона зазначила, що Німеччина підтримує спорудження нової лінії його постачання через потребу в природному газі, тому не може відмовитися від співробітництва з Росією у галузі нафти і блакитного палива. «Уже десятиліттями ми маємо економічні відносини з Росією, у тому числі й щодо скорочення викидів в атмосферу вуглекислого газу, -- заявила вона. -- Ми крок за кроком скорочуємо використання вугілля, нам необхідний природний газ, що транспортується територією Білорусі, України та Польщі, тому підтримуємо обидва «Північні потоки». Водночас канцлер зазначила, що для Німеччини також важливе розширення південного газового коридору, у зв’язку з чим Берлін співпрацює з Азербайджаном. Меркель повідомила, що ФРН імпортує паливо також із Великої Британії, Норвегії і Нідерландів, але зауважила, що його поставки з Росії дешевші, ніж з інших країн. Однак, за її словами, після запуску «Північного потоку-2» газова ситуація у ФРН радикально не зміниться. Вона наголосила: «В часи холодної війни Європа та Росія, тоді СРСР, мали тісні зв’язки в галузі енергетики. Ми не можемо відмовитися від співробітництва з Росією у галузі нафти та газу. Звичайно, Азербайджан -- країна, звідки ми можемо одержувати газ, але правда в тім, що він недоступний за тією ціною, що російський газ». Утім, за її словами, «це не призведе до нашої залежності (від Росії. -- Авт.), а через запуск «Північного потоку-2» вплив РФ на ФРН різко не зросте». Зокрема й тому, наголосила Меркель, що цьому сприятиме спорудження Німеччиною термінала для скрапленого газу, котрий буде зданий в експлуатацію у 2022 році.

 

Канцлер Німеччини і в Тбілісі говорила про те, що «Північний потік-2» має передусім економічне значення, оскільки газ необхідно доправляти на Захід із різних російських родовищ. На її думку, вже наступного десятиліття газ замінить вугілля, оскільки є екологічним паливом. Також Меркель зазначила, що транзит російського газу через Україну слід зберегти й після того, як «Північний потік-2» буде запущений. Тож вона просила Україну, а також Грузію не непокоїтися, оскільки їхні інтереси не будуть обмежені: «Я, звісно, не проти торговельних відносин з Росією у цьому напрямку. Тому, можливо, ми розв’яжемо проблему України та Грузії. Ця робота буде виграшна для народу».

 

ДОВІДКА

 

«Північний потік-2» -- друга лінія газогону, котрий має з’єднати РФ з ФРН по дну Балтійського моря. Його протяжність -- понад 1220 км, потужність -- 55 млрд куб. м на рік. Вартість проекту -- 9,5 млрд євро, він навпіл фінансується російським «Газпромом» і п’ятьма європейськими енергетичними компаніями. За прогнозами, нову лінію запустять наприкінці 2019 року. ФРН, Фінляндія, Швеція уже дозволили прокладати його своїми територіями, Данія такої згоди ще не дала. Оператор проекту заявив про можливість прокласти маршрут в обхід цієї країни.

 

Водночас Україна, Польща, Угорщина, Молдова, Румунія, Чехія, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія вважають «Північний потік-2» загрозою для енергетичної безпеки Європи. Президент США Дональд Трамп засудив це будівництво, пообіцявши запровадити жорсткі економічні санкції стосовно компаній, котрі беруть участь у проекті. Тим часом Ангела Меркель і Володимир Путін перед початком переговорів, котрі 18 серпня відбулися у Берліні, заявили, що «Україна має відігравати роль у газовому транзиті в Європу і після запуску «Північного потоку-2», а також що «він не закриває можливостей продовження транзитних поставок російського газу територією України». 22 серпня міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що «Північний потік-2» позбавить Україну транзиту газу, всупереч гарантіям Росії.

 

Наталія ПИСАНСЬКА.

 

Берлін.

 

Голос України