Тисячі грецьких і закордонних туристів стали заручниками 24-годинного страйку докерів та екіпажів поромів, котрі займаються перевезеннями з материкової частини Греції на її численні острови.
У понеділок і вівторок зранку кораблі курсували тільки з портів Афін, Пірея, Кавали, Лариси і Александруполіса на острів Тасос і в зворотному напрямку. А ті, хто відпочивав і перебував на екскурсії на інших островах, змушені були подовжувати проживання в готелях чи шукати вільні місця в приватних квартирах і дачах. Грецькі ЗМІ повідомили, що страйк торкнувся майже 180 000 осіб, які вирушили в поїздку на або з островів, у тому числі найпопулярніших — Міконос, Санторіні, Закінтос і Крит.
А в цей час Центральна профспілка моряків (PNO) вела перемовини з керівниками морських транспортних компаній і міністерством транспорту про збільшення зарплат морякам і надання їм податкових пільг. На ранок вівторка стало відомо, що судновласники відмовилися виконувати вимоги моряків, тому Центральна профспілка ухвалила рішення продовжити страйк ще на 30 годин — до 06.00 середи, 5 вересня. Людей, котрі застрягли в морських портах, вони попросили вникнути в їхню ситуацію і зрозуміти мотиви вимог.
У заяві профспілки моряків зазначається: «Протягом восьми років поспіль моряки не отримали збільшення заробітної плати навіть на один євро. Після восьми років жорсткої економії, запропонованої міжнародними кредиторами Греції, її партнерами по Єврозоні й Міжнародним валютним фондом, лівий уряд знову вдався до непопулярних реформ у сфері праці й не бажає підвищувати мінімальну заробітну плату. Моряки та інші працівники галузі хочуть підвищення заробітної плати, щоб компенсувати багаторічні скорочення, реалізовані під час жорсткої економії».
За даними профспілок, що підтверджуються статистикою, пасажирські перевезення в портах і аеропортах зросли цього року майже на 8 відсотків. І більшість судновласників одержують прибуток, яким не прагнуть ділитися з моряками й робітниками портів. Профспілки наполягають на п’ятивідсотковому підвищенні зарплат, а керівники компаній погоджуються лише на один відсоток, стверджуючи, що вони, на відміну від інших галузей, не знижували зарплати під час економічної кризи. Але страйкарів ці пояснення не влаштовують. Профспілки знають, що цього року Грецію відвідає майже 32 мільйони туристів. Це значно більше, ніж у попередні роки, а отже, компанії-перевізники, які є важливою частиною туристичної галузі, отримуватимуть надприбутки.
Подібні страйки призводять до величезних збитків не тільки для компаній-перевізників, а й для бюджету Греції. Про них власники компаній і чиновники міністерств воліють не говорити, але, звісно, рахують про себе. Адже кожен день страйку спричиняє значні фінансові втрати, які виражаються в шестизначних цифрах. Якщо морякам нема чого втрачати, то судновласникам з калькуляторами в руках слід добре подумати — чи варто упиратися, не йти на поступки й продовжувати зазнавати величезних збитків або погодитися на вимоги профспілок і відновити рух суден між материком і островами.
Адже подібні катаклізми можуть призвести до того, що Греція вважатиметься непередбачуваною країною для туристів, і вони відмовляться від поїздок на острови, більшість із яких не має аеропортів, а отже, і альтернативи для своєчасного повернення на роботу після відпустки.
