У Берліні відбулася подіумна дискусія «Фейкові новини» та їх вплив на громадянські суспільства у Східній Європі». Представники 20 недержавних організацій України, Білорусі та Росії за участі ФРН говорили про те, що політично мотивовані фейкові, тобто вигадані, новини, відіграють особливо негативну роль у країнах, де не існує коригування їх незалежною журналістикою. Це також велика проблема і для пострадянських країн. Про те, як впливають фейки на громадську думку, як недержавні організації та їхні активісти справляються з цими викликами, йшлося під час дискусій. 

Фейкова, тобто неправдива, вигадана інформація -- не новітнє явище. Але безмежних можливостей воно набуло з народженням Всесвітньої павутини: через Інтернет і соціальні мережі фейки за секунду досягають найдальших куточків планети, створюють власні історії з посиленою «власною» правдою, котру важко, а часом і неможливо спростувати, навіть усупереч фактам.

Під час дискусій ішлося про те, що прикладом тут може слугувати «інформація» стосовно України, поширювана російськими ЗМІ. Вони намагаються переконати споживачів своєї продукції у тому, що начебто «Україна не є справжньою державою», що вона -- «життєво неспроможна структура». Тобто створюються стереотипи, котрі не відповідають жодній науковій чи правовій основі, картини, які не мають нічого спільного з реальністю. Але кліше ворога, загрози націоналізму в Україні -- задля виправдання інтервенції Росії і дискредитації України за її межами -- створене. І саме таку функцію воно має виконувати.

Яких заходів мають вжити суспільства, щоб запобігти маніпуляціям  громадської думки? І як впливає дезінформація на відносини всередині суспільства, зокрема і в Німеччині, яка має таку само проблему? Вільний журналіст, історик і політолог Сузанне Шпан, котра досліджує тему «Російські ЗМІ в Німеччині», вважає, що яскравим прикладом поширення фальшивої інформації стало, зокрема, висвітлення російськими ЗМІ ситуації стосовно біженців у ФРН.

До того ж російські ЗМІ вміло використовують сумнівні настрої у Німеччині із власною метою, представляючи негативну картину країни: демократія не функціонує, уряд є маріонеткою США і, ймовірно, перебуває на курсі війни з Росією, медіа маніпульовані. Також і союзники зображуються негативно: з огляду на грошову і міграційну кризу, ЄС прямує до свого кінця, НАТО нагнітає війну, загрожуючи нею Росії. 

Сузанне Шпан доходить висновку, що концепція російських ЗМІ полягає у тому, щоб представити офіційну лінію РФ у її зовнішній політиці як «альтернативну думку», а її державні медіа -- як начебто незалежні джерела. Так само й представники російських ЗМІ, виступаючи в ток-шоу на німецькому телебаченні, позиціонують себе вільними журналістами. Але російські ЗМІ не є незалежними, стверджує Сузанне Шпан, бо вони фінансуються російською державою і тісно співпрацюють з управлінням у Москві. А їхні видання у ФРН не надають серйозної інформації, у матеріалах вона лише вибіркова, а факти, які не є підходящими, проминаються або є відвертою маніпуляцією.

Тим часом разом із терміном «гібридна війна» у вжиток увійшло також і словосполучення «гібридна інформація», коли в медійний простір вкидаються неправдиві «факти», котрі спотворюють події, дезінформують читачів і глядачів. До того ж це відбувається практично в усіх сферах. Директор правозахисної  організації «ЛаСтрада» Україна Ольга Калашник, котра вивчає вплив Інтернету і соціальних мереж на молодь, переконалася у цьому на власному досвіді. Оскільки «ЛаСтрада» обстоює гендерну рівність, то на її сторінці в Інтернеті постійно публікуються дискусії на ці теми, коментарі фахівців. Час від часу сторінка витримує справжні кібератаки російських традиційних  організацій, які мають інші погляди на цю проблему. Вони постійно тролять сторінку в Фейсбуку.

Ольга Калашник вважає, що суспільство досі не готове цьому протистояти. Більш того, політики, журналісти, пересічні громадяни самі поширюють таку інформацію, оскільки й гадки не мають, чи вона правдива. Фейки засмічували Україну й раніше, але піку сягнули 2013--2014 рр. І вони й надалі продовжують засмічувати вже не тільки інформаційний простір, а й свідомість громадян. І боротися з ними важко, часом неможливо. Адже розібратися, де правдива інформація, а де вигадана, не завжди вдається, оскільки не існує інструменту, який би допомагав громадянам розпізнавати це. І  ця проблема існує не лише в Україні, а й у інших країнах.

Водночас  голова організації «Декабристи», політолог, який аналізує російські блоги, Сергій Медведєв сказав, що Росія закидає світ інформаційним сміттям і неправдивими повідомленнями. Він вважає, що дезінформація стала одним із інструментів адміністрації президента Путіна. Адже ті ЗМІ, які контролюються Кремлем, передусім телебачення, виконують функцію агентів Кремля. Тож Росія стала чемпіоном зі створення дезінформації та маніпуляцій.

Наталія ПИСАНСЬКА.

Берлін.