Президент Туреччини Реджеп Ердоган взяв участь у заключному засіданні TRT World Forum, який проходив два дні в Стамбулі. Свій виступ він присвятив відносинам Анкари з ЄС. Йому поставили запитання: чи бачить він ознаки розпаду Європейського союзу? І президент Туреччини відповів на нього позитивно. "Було б краще, якби цей процес прискорився, щоб ми могли йти своїм шляхом", -- сказав Ердоган. Він знову поскаржився на те, що з 1963 року Брюссель годує владу Анкари та турецький народ обіцянками про членство, і заявив, що Туреччина саме та країна, яка може внести свіжу кров у європейське співтовариство та сприяти збереженню ЄС. "Ми не прагнемо до розпаду ЄС. Наскільки сильний ЄС, настільки сильні й ми. Ми можемо багато в чому збагатити ЄС, і в них, імовірно, є багато чого, чим вони могли б сприяти нашому розвитку", -- цитує президента інформаційне агентство "Анадолу".
"Іде 2018 рік, а нас усе ще змушують чекати членства в ЄС, хоча ми давно виконали майже всі умови прийняття до нього. Країни, які не можуть навіть зрівнятися з нами в жодній сфері, уже прийняті до ЄС. Коли справа доходить до нас, вони починають вигадувати різні відмовки й читати нам нотації. Пропонують якісь особливі умови, на що ми не погоджуємося", -- відверто розповів Ердоган. І повідомив, що під час останньої поїздки до США сказав деяким лідерам ЄС, мовляв, якщо ви не збираєтеся нас прийняти, кажіть, і ми підемо своїм шляхом, а ви своїм. "Але про відмову вони теж не говорять", -- поскаржився Ердоган.
Із трибуни TRT World Forum він попередив Брюссель: якщо й надалі процес прийняття Туреччини до лав ЄС затягуватиметься, то Анкара винесе на всенародний референдум питання про необхідність членства в Європейському союзі й співробітництво з ним.
На думку місцевих політиків, цей погано завуальований ультиматум не прискорить бажаного для Туреччини процесу, і вона буде чекати своєї черги в приймальні ЄС. У Брюсселя є свої плани з його розширення. І передусім європейські політики спробують запобігти посиленню позицій Росії на Західних Балканах і впритул займуться політичними, економічними та соціальними реформами в країнах цього регіону. А Туреччина поки що почекає. Чекала й довше.
