108-й кілометр Дунаю сьогодні став найгарячішою точкою української ділянки реї (нагадаємо, що нумерація кілометрів річки починається в місці впадання Дунаю в Чорне море). На цій ділянці є унікальний острів Репіда. Унікальність острова полягає в тому, що він піднявся з річкових глибин. Річка в цьому місці норовлива й постійно дивує сюрпризами. Одним з них і стала поява нової ділянки суші.
Не в переносному, а в буквальному значенні слова, острів і дамба, розташована на ньому, на очах у людей ідуть під воду.
Ситуація на аварійній ділянці дамби острова Репіда в Ізмаїльському районі критична: за останні чотири місяці післяпаводкового періоду активізувалося обвалення берегової лінії, і якщо під час повені пішло майже два метри тіла дамби, то сьогодні обвалення наблизилося до полотна дороги.
Будівництво дублюючої дамби завдовжки 400 метрів на 108-му кілометрі річки Дунай коштуватиме 5 млн 189 тис. грн.
Ці кошти поки що не закладені в жодному з бюджетів — ані в державному, ані в обласному.
Спостереження за руйнуванням берега й обстеження ділянки свідчать про розмиви на значні глибини, що сягають 20 м.
Дамба захищає майже 5 тис. га сільгоспугідь, десятки польових станів, озера-водосховища Ялпуг і Кугурлуй та інші об’єкти.
На підставі викладеного відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 № 368, фахівці визначають ситуацію, що склалася, як надзвичайну ситуацію регіонального рівня.
У разі переливу, розмиву або прориву дамби обвалування в зону можливого підтоплення й затоплення потрапляють території або частини територій населених пунктів Ізмаїльського, Ренійського та Болградського районів, будівлі, споруди, у тому числі лінійні об’єкти виробничого призначення, об’єкти інфраструктури, лінії електропередач, полотна автодоріг місцевого, регіонального та міжнародного призначення, автозаправні станції, території зрошувальних систем з насосними станціями подачі і відкачування, землі сільськогосподарського призначення, інші об’єкти народногосподарського комплексу, розташовані за захисними дамбами.
Про критичну ситуацію з будівництвом гідротехнічних споруд на Дунаї й річках і озерах Придунав’я йшлося на нещодавньому виїзному засіданні в Одесі Комітету Верховної Ради з питань бюджету.
Начальник Дунайського басейнового управління водних ресурсів Юрій Махненко доповів народним депутатам, що довжина дамб уздовж Дунаю становить 219 кілометрів і в разі аварії на захисних спорудах у зоні підтоплення можуть опинитися 12 тис. жителів населених пунктів Ренійського, Болградського, Ізмаїльського та Кілійського районів.
Можуть бути затопленими 31,8 тис. гектарів сільськогосподарських угідь (за попередніми підрахунками, збитки від можливої НП сягнуть 3 млрд грн). У зоні ризику перебуває й низка водозаборів і насосних станцій для питного водопостачання, а також дві гілки міжнародного газопроводу Росія — Болгарія.
На першочергові роботи з ремонту дамб і шлюзів знадобиться 117 млн грн. За словами доповідача, за ці гроші в першу чергу необхідно підвищити надійність гідроспоруд на ділянці в Ренійському районі (29 млн грн) і на 42-му кілометрі річки (10,9 млн грн). Необхідне будівництво дамби на аварійному 108-му кілометрі Дунаю (5,1 млн грн), а ще 15 млн грн потрібно для комплексу протипаводкових заходів на 97-му кілометрі річки. Потребують реконструкції й шлюзи-регулятори на каналах «Громадський» і «Репіда».
Як уточнив Юрій Махненко, перелік запланованих заходів такий великий, бо роботи зі зміцнення дунайських гідроспоруд не виконувалися понад 20 років.
За прогнозами метеорологів, підйом води нинішньої осені в Дунаї очікується на рівні 2010 року, коли історичний максимум було перевищено на 19 сантиметрів.
Тоді з державного резервного фонду було виділено 85,5 млн грн, що дало змогу реалізувати низку заходів щодо реконструкції гідроспоруд, у тому числі привести до належного стану чотири шлюзи. Водночас це було лише 20% від потреби, тому залишилося ще досить багато місць на всій довжині дунайської дамби, де можна чекати прориву.
Поки що панікувати зарано. Але жителів Придунав’я не залишає відчуття тривоги — чи витримають дамби потужний підйом рівня води в річці.
За даними директора ДП «Одеська об’єднана дирекція будівництва водогосподарчих об’єктів» Георгія Бузіяна, нині не здійснюється навіть поточний догляд за спорудами. У результаті триває інтенсивне руйнування дамби на 108-му кілометрі біля села Матроська Ізмаїльського району, і на 101—105-му кілометрі біля міста Ізмаїл. Також у критичному стані перебуває шлюз-регулятор, від якого залежить доля озера Ялпуг і питний водозабір міста Болград.
Захисні споруди Дунаю будувалися ще в 30—50-х роках ХХ століття. В основному це земляні насипи, які з часом почали просідати. З 225 кілометрів дамби 115 треба зміцнювати, а з 13 шлюзів-регуляторів половина потребує ремонту. Востаннє кошти на реконструкцію споруд виділяли з державного бюджету не менш як чотири роки тому.
За попередніми підрахунками, повне відновлення захисних споруд Дунаю коштуватиме 790 млн грн.
Одеса.
КОМПЕТЕНТНА ДУМКА
Максим СТЕПАНОВ, голова Одеської обласної державної адміністрації:
— У нас є певна кількість гідротехнічних споруд уздовж Дунаю. Це шлюзи й дамби. Більшість із них перебувають в аварійному стані. Навіть не просто в аварійному, а в такому, що будь-якої миті з ними щось може статися. Краще один раз вжити запобіжних заходів і відремонтувати гідротехнічні споруди, ніж ліквідовувати наслідки можливої катастрофи. Ми сидимо зараз на пороховій бочці, тому що в будь-який момент ці аварійні споруди можуть у будь-якому місці прорвати, і тоді буде реальна катастрофа. Тому я пропоную не займатися тим, що ми так любимо робити — героїчно рятувати й ліквідовувати наслідки, а заздалегідь вкластися й гарантувати відсутність катастрофи в майбутньому.
Цього року діє відповідна обласна програма, ми заклали 23 млн грн в обласному бюджеті на розчищення річок. Але все, що стосується цих гідротехнічних споруд, — це винятково фінансування з державного бюджету.
