За даними НБУ, в 2016—2017 рр. вітчизняний ринок праці втратив 5—8% робочої сили. Провідним напрямком заробітчанської міграції наших співвітчизників стала Польща, що видно неозброєним оком не лише на заході України, а й у решті регіонів. Масовий наплив українських заробітчан до Польщі відбувається (по висхідній) безперервно впродовж чотирьох останніх років і, за висновками експертів, збігся із дуже хорошою кон’юнктурою на польському ринку праці.

З’явилося багато фірм, які спеціалізуються на вербуванні працівників з України на роботу до Польщі. Проте останнім часом у ЗМІ прокотилася чергова лавина публікацій про масовий відплив українських заробітчан з Польщі, хоча для підтвердження цієї тези використовуються відомі раніше дані опитувань.
За даними звіту «Work Service» («Ставлення українців до польського ринку праці»), майже 8 з 10 працюючих в Польщі українців задоволені умовами роботи, а 84% з них готові рекомендувати приїзд на роботу до сусідньої країни своїм близьким і знайомим. Водночас 59%, опитаних «Work Service», визнають, що виїхали б з Польщі в разі відкриття німецького ринку праці.
За даними «Personnel Service», у Німеччині наявні 1,2 млн «незайнятих» робочих місць, що може схилити ФРН до відкриття свого ринку для українців та означати гігантський (до 50%) відплив українських працівників, працевлаштованих у Польщі. Польські експерти попереджають, що це не єдиний ймовірний напрямок, який можуть обрати українські заробітчани в Польщі: робочих рук не вистачає у Словаччині, Угорщині та Чехії, в якій зарплата вища на 10—15%.
Експерти додають ситуації ще більшого драматизму твердженнями на кшталт: якби всі українці спакували свої пожитки і виїхали б з Польщі, це стало б трагедією для польської економіки, яка «була б покладена на лопатки».
Водночас важко знайти контраргументи їхнім твердженням, що, в разі реалізації такого сценарію, сповільнились би темпи її зростання, зокрема, в сільському господарстві, де дуже багато фермерів користуються послугами працівників-українців. З інформації експертів та з розмов із деякими роботодавцями «Голосу України» стало відомо, що підприємці справді вже шукають заміну українцям... в Азії — наших співвітчизників планують замінити менш вибагливими, зокрема, індусами чи непальцями.
Тим часом в департаменті праці, діалогу і соціальних питань Конфедерації роботодавців «Левіатан» прогнозують, що до кінця поточного року кількість українців на польському ринку праці може сягнути трьох мільйонів: «Потребуємо робочих рук, звідси зацікавленість у громадянах України».
І це попри те, що працевлаштування українців уже є дорожчим для польського роботодавця. Українці очікують зростання зарплати на 20% порівняно з 2017 роком і вже не дуже хочуть працювати за мінімальну ставку. Але польські роботодавці мусять погоджуватися на такі вимоги, бо нема кому працювати. Навіть коли заробітчанам платять менше, то тоді забезпечують їм транспортування до місця роботи, місце проживання, оплату обідів, — аналізує один із українських відеоблогерів, які описують повсякденне життя українських працівників у Польщі. Це підтверджують також у «Helvetia Enterprise» — фірмі, яка понад 10 років функціонує на ринку та має систематизовану картину того, як змінювався підхід польських роботодавців до українських працівників, а також того, як зростали вимоги останніх.
«Усвідомлюючи, що він є «на вагу золота» для польського роботодавця, український працівник досить часто сам ставить вимоги роботодавцю, зокрема, хоче заробляти більше за польського працівника», — зауважують у «Helvetia Enterprise». При цьому додають, що досить часто їхня фірма займається облаштуванням помешкань для українських працівників, де, згідно з вимогами останніх, мають бути wi-fi, телевізори та кондиціонери. Ці висновки підтверджують і у Східноєвропейському агентстві праці і торгівлі «EWTA», яке спеціалізується на вербуванні фізичних працівників у будівельну та сільськогосподарську галузі польського ринку: «Українські працівники для роботодавців абсолютно не дешевші за польських, просто вони є і працюють».
Лише за перше півріччя цього року дозвіл на роботу в Польщі отримали понад 110 тисяч українців — це більше, ніж за весь 2016-й, коли було видано 106 тисяч дозволів. У 2017-му українцям було видано 192,5 тисячі дозволів, тоді як у 2014-му їх кількість сягала заледве 26 тисяч. І це лишень одна категорія наших працівників у РП. Майже 700 тисяч українців упродовж першого півріччя 2018-го отримали піврічні дозволи на роботу на підставі «декларацій про намір працевлаштування іноземця».
Тож поки в інформаційному просторі ширяться чутки про масовий відплив українських працівників з польського ринку праці, польські фірми продовжують конкурувати за працівників з України: про це свідчить дедалі більше число двомовних флаєрів, банерів та документів, необхідних під час оформлення на роботу. Тому, що польський ринок праці та український заробітчанин залишатимуться привабливими один для одного, сприяють чинники географічної, культурної, мовної близькості, а також працьовитість наших співгромадян, яка все ще високо цінується польськими роботодавцями.