Сумчанка Ольга Чесна звернулась до місцевої прокуратури зі скаргою на свого роботодавця. Жінка працювала кухарем на підприємстві із промовистою назвою «Сумське життя», і її історія спонукає до невтішного висновку: якщо на кожному підприємстві трудове життя найманих працівників буде влаштоване так, як на цьому, люди на старість залишатимуться без шматка хліба.
Невесела історія
О. Чесна стверджує, що пропрацювала у «Сумському житті» півроку, але коли звільнилася, директор вніс до трудової книжки відомості лише про місяць роботи. До того ж кухар згідно із завізованим начальником документом нібито працювала на пів-окладу, хоч насправді жінці доводилось викладатися на роботі повністю — і за часом, і за фізичними навантаженнями.
Офіційно не оформлена або оформлена частково трудова зайнятість, як відомо, вважається серйозним правопорушенням з боку роботодавця. Окрім іншого, вона позбавляє найманого працівника пенсійних перспектив. Справу щодо порушення трудових прав О. Чесної під час роботи кухарем у «Сумському житті» ще у 2015 році розглядав Сумський районний суд. Згідно з його ухвалою, директор мав внести до трудової книжки працівниці замість фіктивних правдиві відомості, а також заплатити за О. Чесну всі податки. Однак минали тижні, місяці та роки, а керівник «Сумського життя» виконувати рішення суду не поспішав. Мабуть, через те, що має у кишені посвідчення депутата Сумської міськради, яке вселяє у деяких носіїв «корочки» надмірну впевненість. Державні виконавці неодноразово сигналізували до поліції про невиконання фігурантом судового рішення, але жодних наслідків це не мало.
Лише у листопаді 2018 року, коли О. Чесна звернулась із заявою до місцевої прокуратури Сум, до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ознаками ч.1 ст.172 Кримінального кодексу України. Керівника підприємства і одночасно депутата Сумської міськради підозрюють у грубому порушенні законодавства про працю. Але якщо навіть слідчі провину фігуранта провадження доведуть, а судді з ними погодяться, власника «Сумського життя» покарають штрафом у розмірі від 34 до 51 тисячі грн. Залишається незрозумілим, чому досі до порушника не застосували санкцій, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України. Ця законодавча норма дає можливість покарати «Сумське життя» штрафом у розмірі тридцяти мінімальних зарплат. Зараз це — 111 690 грн.
А цифри хороші...
Дані експертів різняться, але «в середньому» ніхто не заперечує: приблизно половина вітчизняної економіки і досі перебуває в «тіні». А це означає, що навіть не чекаючи зростання ВВП, а лише повністю легалізувавши ринок праці, можна удвічі підвищити пенсійні виплати українцям.
До честі нинішнього уряду, він добре бачить цей резерв та намагається його задіяти. На «тіньових» роботодавців пішли у наступ, і місцеві інформаційні ресурси зарясніли повідомленнями про успіхи регіональних органів влади на цьому стратегічному фронті.
Управління Держпраці в Сумській області відзвітувало, що з початку року провело понад тисячу семінарів-нарад та круглих столів із роботодавцями. Останнім розповідали про необхідність працювати легально та про наслідки роботи «навпаки». Інспектори Держпраці 274 рази побували на підприємствах області, і під час цих візитів зафіксували 107 порушень, допущених роботодавцями стосовно 652 працівників. Останні працювали без оформлення трудових відносин.
Головна цифра, оприлюднена відомством за підсумками багатомісячної роботи, по-справжньому оптимістична. Управління Держпраці на Сумщині звітує про понад три тисячі працівників, офіційно працевлаштованих на підприємствах регіону лише у жовтні. Однак не можна сказати «Б», оминувши увагою «А». Права тисяч працівників, котрих роботодавці тривалий час визискували без офіційного оформлення трудових відносин, і досі залишаються порушеними. Трудова історія сумчанки О. Чесної — зайве тому підтвердження.
Сумська область.
