Грецькі ЗМІ з посиланням на видання Politico повідомляють, що в рамках створення спільних Збройних сил Європи вже почався розподіл ролей між країнами ЄС.
Так, Греції запропоновано керувати Академією розвідки й загонами спецпризначення. У цьому їй допомагатиме й Кіпр. Попередній план проекту передбачає навчання в ній офіцерів розвідки з країн ЄС за єдиною програмою. Робитиметься це в тісному співробітництві з НАТО й службами безпеки та контррозвідки інших країн Євросоюзу.
Афінам також пропонується проводити спеціальну підготовку екіпажів військових вертольотів, які зможуть літати в умовах високих температур довкілля. Ця програма передбачає навчання і цивільних екіпажів. Як зазначається, надалі «Греція керуватиме проектом зі створення загонів спеціального призначення, яким командування доручатиме невеликі вилазки ( очевидно, в тили ворога. — Ред.)», — зауважує Politico.
Розписані ролі зі створення спільної армії і для інших країн ЄС. Передбачається, що Франція та Швеція візьмуть на себе створення сучасного Аналітичного центру. Сюди надходитимуть повідомлення з Академії розвідки й ретельно оброблятимуться фахівцями, які на їх основі також зможуть прогнозувати розвиток тих чи інших подій. Німеччині пропонується створювати нове покоління невидимих безпілотників і завершити ці роботи до 2025 року. Німецькі фахівці також працюватимуть над розширенням можливостей вертольотів «Тигр», які надійдуть на озброєння до європейської армії. Італії буде доручено розробка системи керування з протидії загрозам із боку безпілотних літальних апаратів, а Естонії — створення модульної безпілотної наземної системи, яка сприятиме плануванню різних місій. Франція погодилася взяти на себе керівництво створенням нового покоління ракет середньої дальності, а також розподіл військових опорних баз як у Європі, так і за її межами. Мета — швидке реагування в екстрених ситуаціях на дії умовних противників. Важливу роль відведено й Чехії. Її експерти мають почати створення європейських сил для протидії «електронній війні».
Очікується, що на найближчій зустрічі міністрів оборони країн ЄС у Брюсселі буде підписано угоду за 17 новими проектами в рамках PESCO, які передбачають покращення військової освіти та інфраструктури, а також умов для ефективнішої підтримки операцій, що проводитимуться у морі, й авіації, яка підтримуватиме їх з повітря.
Але євроскептики, як пише Politico, сумніваються, що плани проекту, викладеного на папері, можна буде реалізувати. Адже «чимало програм PESCO, оголошених з фанатичним завзяттям торік, не просунулися навіть за рамки їх документального оформлення». Нагадаємо, що 23 країни ЄС 13 листопада 2017 року підписали угоду про постійне структуроване співробітництво в галузі оборони (скорочено — PESCO). Проти нього заперечували Велика Британія, Данія і Мальта, які вважають цей проект не тільки дорогим, а й не зовсім потрібним. Багатьох непокоїть і те, що Греції й Кіпру, котрі мають тісні відносини з Москвою, доручено займатися кадрами для розвідки й контррозвідки. Не можна виключати витоку з цих країн важливої інформації.