Учора, приблизно о 22-й годині за київським часом, президент Франції Еммануель Макрон мав виступити зі зверненням до народу, присвяченим антиурядовим демонстраціям, які насправді виглядали як звичайні погроми в центрі столиці. Таке звернення Єлисейський палац проанонсував ще в неділю. Також прес-служба президента повідомила, що в понеділок Макрон планує зустрітися з представниками профспілок, організацій роботодавців, і тих сил, з якими в принципі можна вести переговори, щоб визначити, на які поступки ще може піти уряд, щоб демонстрації в країні припинилися.

Проблема тільки в тому, що після останніх погромів складається враження, що насправді протестувальникам не важливо — задовольнять їхні вимоги чи ні. Демонстрації «жовтих жилетів» почалися 17 листопада як протест проти підвищення акцизу на пальне. Минулого тижня уряд пішов на поступки і погодився відкласти підняття акцизу. Однак протести не припинилися, а список вимог поповнився новими, серед яких — вихід країни з ЄС та НАТО, зменшення податків і водночас істотне збільшення мінімальної заробітної плати тощо.
Кореспондент «Українського тижня» в Парижі Алла Лазарєва переказала на своїй сторінці у Фейсбуку враження французького журналіста Алена Гіймоля, який висвітлював останні протести в Парижі. «Що збиває з пантелику: це не схоже на демонстрацію. Немає ходи. Немає гасел. Лише час від часу чути «Марсельєзу». Люди приходять, їх одразу помічаєш через яскраві жилети. Вони займають публічний простір в урядових кварталах. Часто вони не знають, чим зайнятися. Виглядає, що вони насамперед прийшли, аби сказати: «Макрон, дивися на нас». Вони, до речі, сильно зосереджені на особі президента, навіть зациклені. Дуже мало колективної динаміки, лише затяте бажання не поступатися, залишитися тут, скерувати на керівника держави свою агресивність, що народилася з відчуття, що він їх зневажив, образив. Такою є ціна за те, що новий президент не має місцевої підтримки, і за те, також, що в суспільних дебатах слово «співчуття» зайняло стільки місця. Президент сьогодні мусить з ніжністю ставитися до свого народу, а не лише визначати курс та ухвалювати рішення».
Журналіст звернув увагу на «дуже помітну» присутність крайніх правих радикалів, а також крайніх лівих з «Чорного блоку». «Вони знаходяться на відстані кількох метрів, добре впізнають один одного, відчувають взаємну ненависть, але не вступають у сутички. Обидві спільноти чекають нагоди зачепитися з поліцією, і після обіду таких нагод не бракувало. А ще більше вони сподіваються, що рух на тижні зміцніє, і вони зможуть його очолити, в перспективі нових боїв. Вуличні зібрання для цієї категорії — справжнє свято, бо всі аж світилися від усмішок».
І цілком може бути, що ці прогнози здійсняться. У французькому уряді вже заявили, що деякі вимоги просто неможливо виконати. «Збільшення мінімальної заробітної плати зруйнує робочі місця. Багато малих підприємств не можуть собі цього дозволити і ризикують збанкрутувати», — цитує міністра праці Мюріель Пеніко Reuters. Не менш нереальними здаються і вимоги щодо виходу з ЄС та НАТО. І коли ще можна погодитися, що в країні збільшується кількість європесимістів, то вимога вийти з Північноатлантичного блоку звучить дещо несподівано. І в Парижі добре розуміють, яка сила за рубежем може бути зацікавлена у дестабілізації ситуації у Франції, провідній країни Європейського Союзу.
Глава МЗС Жан-Ів Ле Дріан, повідомив, що Франція вже почала розслідування можливого втручання Росії у ситуацію з протестами «жовтих жилетів» після повідомлень про активізацію в соцмережах пов’язаних з Москвою акаунтів, інформує Bloomberg.
«Міжнародні кордони не є перепоною для російської гібридної агресії. Брудними методами Кремль руйнує європейську стабільність, бо бачить у ній загрозу для себе», — прокоментував події у Франції голова Служби безпеки України Василь Грицак. «Протягом останніх років Москва наполегливо намагалася взяти під контроль європейські радикальні громадсько-політичні структури. Щорічно на території РФ за безпосереднім організаційним і фінансовим сприянням російських спецслужб проводилися так звані «конференції лідерів правих партій Європи»,—  сказав він. «За спиною мирних мітингувальників вони вдаються до організації безладів та актів насилля у Франції. Але, за інформацією СБУ, російські спецслужби мають організувати аналогічні провокації у Бельгії, Німеччині, Іспанії, Болгарії та інших європейських країнах», — цитує Грицака прес-служба СБУ.
До речі, протести 
«жовтих жилетів» вже перекинулися на Бельгію і Нідерланди. 8 грудня демонстранти атакували будівлю Європарламенту в Брюсселі. Жодна з цих країн акциз на пальне не піднімала…
Тому не слід дивуватися, що на вулицях Парижа 8 грудня можна було бачити прапори само-
проголошених республік ОРДЛО. «Український інформаційний простір» виклав на своїй сторінці у Фейсбуку відео, як мародери грабують французький магазин і говорять… російською мовою. На іншому відео демонстранти танцюють вальс… «На сопках Маньчжурії». Ну й нарешті не дивно, що об’єктом погромів став і Український культурний центр у Франції. Очевидно ті, що намагалися зірвати табличку, добре розуміли, що саме на ній написано (на знімку).
А тим часом Франція рахує збитки. Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер, відвідавши магазини, пошкоджені під час погромів, назвав ситуацію «катастрофою для торгівлі» і «катастрофою для економіки».

Фото зі сторінки «Українського інформаційного простору» у Фейсбуку.

 

Під час демонстрацій.

Фото зі сторінки у Фейсбуку Алена Гіймоля.