Збудуй хату з лободи, а в чужую не веди! Очевидно ця приказка вже й в Україні неактуальна, а в Німеччині про неї годі й заїкатися: за різними даними, тут від 54 до 58 відсотків громадян житло орендує. Що є найвищим показником «незабезпечення» ним у Європі.

До слова, у ФРН надзвичайно широкий спектр варіантів фінансування купівлі чи спорудження власного житла, низькі відсоткові ставки кредитування, високий економічний рівень життя. Але майже половина громадян його не мають. Фахівці називають кілька причин, передусім значно пошкоджений чи повністю зруйнований житловий фонд у роки Другої світової війни. Плюс, на їхню думку, бурхливе будівництво помешкань під оренду — і в НДР, і в ФРН. Крім іншого, йдеться також про високі німецькі стандарти в цій галузі, що коштує дорого, й високу захищеність орендаторів на законодавчому рівні. Таку високу, що часто орендатор має більше прав на використання нерухомості, ніж її власник.

Із другого боку, покупці нерухомості обтяжені високими додатковими витратами: податком на землю, нотаріальними зборами та комісійними маклерів, що підвищує ціну на десятки тисяч євро. До того ж продаж будинку у ФРН — надто тривалий і трудомісткий процес.

Тим часом і орендна плата за житло у ФРН висока, й вона дедалі зростає. Приміром, у Берліні середня вартість одного квадратного метра житла, за даними німецької статистики, торік становила 10,34 євро, що на 5,6% вище, ніж 2017 року. Середня ціна «квадрата» в дорогих квартирах — 17,3 євро (у центральних районах столиці вона сягає позначки 20 євро!), а в соціальному житлі — 6,46 євро.

Тим часом, за даними статистичного відомства Німеччини, 7% населення країни мешкає в обмежених житлових умовах. Що, до речі, вважається хорошим показником, оскільки у країнах ЄС він становить 16%. А перенаселеними квартирами або будинками у ФРН вважаються ті, в яких відсутня бодай одна з таких кімнат: вітальня, котра не слугує спальнею, окреме помешкання для кожної пари, окрема кімната для кожного мешканця старшого від 18 років, окреме помешкання для двох дітей молодших 12 років, окрема кімната для двох дітей однієї статі віком від 12 до 17 років, окрема кімната для кожного з різностатевих дітей віком від 12 до 17 років.

Цікавий факт: за повідомленням видання «Франкфуртер альгемайне цайтунг», котре посилається на дані Євростату за 2015 рік, найвища частка приватного житла знаходиться у… найбідніших країнах — членах ЄС. Приміром, 96 відсотків громадян Румунії мешкають у власних будинках чи квартирах. Так само і в Словаччині, Литві, Хорватії, Угорщині.

Берлін.