Поки в Україні завершуються формальності, пов’язані з підбиттям підсумків парламентських перегонів та підготовкою до старту нового складу парламенту, в сусідній Польщі «приміряються» до проведення строкових виборів до Сейму (нижня палата парламенту) і Сенату (верхня палата).

Президент Польщі, який за законодавством призначає дату парламентських виборів, звернувся до Державної виборчої комісії (ДВК) з поданням стосовно оцінки цих виборів, зокрема щодо дати їх проведення. Глава держави поінформував, що «рішення президента, тобто указ про проведення виборів, з’явиться негайно після отримання відповіді з ДВК».

Закон зазначає, що вибори мають відбутися впродовж 30 днів до завершення чотирирічного терміну повноважень (скликання) Сейму. Оскільки нинішній термін повноважень (VIII скликання) розпочався 12 листопада 2015 року, то вибори 2019 року мають бути проведені в одну з неділь між 12 жовтня та 12 листопада.

У розмові з журналістами Анджей Дуда наголосив, що «хотів би, щоби виборча кампанія була якомога коротша», і запропонував у своєму поданні до ДВК датою проведення виборів 13 жовтня (раніше експерти говорили про дві найімовірніші дати — 13 і 20 жовтня). Президент заспокоїв побоювання представників малих політичних сил стосовно оголошення терміну виборів в «останній момент»: «Запевняю, що це не буде в останній момент. Тільки-но отримаю відповідь з ДВК, а зазвичай вона відповідає швидко, вибори буде оголошено». За оцінкою глави держави, «спокійно можна сподіватися» оцінки ДВК і указ щодо оголошення виборів цього тижня.

Керівник Національного виборчого бюро поінформувала журналістів, що ДВК направить свою відповідь Канцелярії Президента РП (відповідник Офісу Президента України) сьогодні.

За даними останнього опитування, проведеного IBRiS (Фонд «Інститут ринкових і суспільних досліджень» — польська неурядова організація, що займається дослідженнями ринку і громадської думки), на замовлення Радіо «RMF FM» i «Правової газети», якщо б голосування відбулося минулої неділі, правляча партія «Право і справедливість» (ПіС) безапеляційно виграла б парламентські вибори з результатом 41,7% голосів. Це лише один із переможних сценаріїв для партії влади. Згідно з цим сценарієм, до парламенту входять також: «Громадянська коаліція» (у складі партій «Громадянська платформа», «Сучасна» та представників групи «Самоврядування») — з результатом 25% голосів, коаліція «Об’єднані ліві» (у складі партій «Союз демократичних лівих сил», «Весна» та «Разом») — 10,2% Рух «Кукіз’15» — 5,3%.

Якщо такі електоральні симпатії не зміняться до осені, то, за вищеописаного розкладу учасників перегонів, до Сейму не потрапляє Польська народна партія (PSL), яка, згідно з опитуванням, може розраховувати лише на 2,8%, та партії «КОРВІН» і «Народовці», які отримали б 2,6% голосів.

З цього опитування експерти роблять висновок, що партія влади матиме трохи більше 260 мандатів, яких буде достатньо для самостійного утримання влади, але недостатньо для зміни Конституції. Політологи наголошують, що формування виборчої коаліції дуже позитивно впливає на зростання електоральних симпатій стосовно партій лівого спектра політичної палітри, а також називають причиною втрати електоральної підтримки, необхідної для подолання п’ятивідсоткового бар’єра, для партії PSL, відмову останньої від участі в коаліційних утвореннях.

На думку політологів, представлене опитування дає підстави також для аналізу другого сценарію парламентських перегонів, за яким опозиційні партії вирішили б іти на вибори до Сейму самостійно, без жодних коаліцій. Це дало б ще більшу кількість голосів — 44,5% — партії влади, крім якої до нижньої палати мали б шанс увійти ще три (опозиційні до ПіС) політичні сили — «Громадянська платформа» (20,2%), «Весна» (5,8%), Союз демократичних лівих сил (5,3%). На відсутності коаліції втрачають партії «Сучасна» (1,5%) та «Разом» (0,1%), які не подолали б виборчого бар’єра. За такого розкладу учасників перегонів до Сейму не потрапляє також Рух «Кукіз’15» (4,1%).

Прикметно, що, за даними вищезгаданого опитування, прогноз явки становить 39,1% (стільки респондентів висловили бажання гарантовано прийти на виборчі дільниці), менш певними щодо своєї участі в голосуванні 17,4% опитаних, натомість ще 13% заявили, що «радше не прийдуть до виборчих урн».

Довідково

Вибори до Сейму і Сенату відбуваються раз на чотири роки (за винятком ситуацій, коли оголошуються дострокові вибори). Обирають поляки 460 депутатів нижньої (за пропорційною системою) та 100 депутатів верхньої (за мажоритарною системою) палат парламенту, причому кандидувати до обох палат одночасно не можна. Право голосу в ході парламентських виборів мають усі громадяни, котрі досягли 18-річного віку, яких на сьогодні понад 30 мільйонів, що становить більш як 80% мешканців країни.