У президії форуму Ганна Арсенич-Баран, Альона Талстая, Максим Клімковіч та вдова письменника Ольга Ахроменко.
Білоруський письменник і журналіст Владислав Ахроменко поєднав два народи, живучи в Чернігові з дружиною-українкою та донькою, яку вони виховали білорускою. Його раптова смерть у Білостоку (Польща), де знаходиться редакція радіо «Рація», в якій він працював, стала потрясінням для рідних і друзів. Вона ж і спонукала започаткували українсько–білоруський форум літераторів, який відбувся цими вихідними в Чернігові.
З Білорусі приїхали письменники Міхась Скобла, Максим Клімковіч, Анатоль Кудласевич, Владзімір Шипіла, Лариса Романова, Зміцер Захаревіч, громадські діячі В’ячеслав Сівчик, Альона Талстая, священик Білоруської автокефальної православної церкви ієромонах Вікентій. На зустріч з гостями прийшли чернігівські літератори Ганна Арсенич-Баран, Олексій Маслов, Валентина Громова, Олена Мамчич, Ростислав Мусієнко, Олег Головатенко, Михась Ткач та інші.
Звичайно, згадували Владислава Ахроменка, але й багато говорили про сучасну російсько-українську війну, про виклики її гібридного характеру для двох народів.
Учасники форуму читали свої твори, обмінювалися публікаціями, домовлялися про переклади.
Гарно нагадав про спорідненість українського й білоруського народів поет і літературознавець Міхась Скобла: «Коли білоруси в позаминулому столітті сплавляли ліс по Дніпру і пропливали мимо Чернечої могили у Каневі — знімали шапки і кланялися могилі Тараса Шевченка, вважаючи його своїм. А наш видатний письменник Василь Биков воював на Кропивниччині, й думали, що він там загинув, та й написали його ім’я на пам’ятнику в селі. Биков же, коли дізнався про це, попросив не стирати його прізвища — він символічно загинув за Україну. В той же час у Ніжині двадцять років жив соратник вождя повстанців Білорусі, видатний поет Франтішек Богушевич, і національна свідомість у нашого класика Владзіміра Караткевіча пробулася в Києві».
Організаторами форуму були білоруський громадський рух «Разам» та обласна організація Національної спілки письменників України. Ганна Арсенич-Баран, голова обласної письменницької організації, каже: «Ця зустріч тривала шість годин, а, здавалося, була короткою миттю. Коли білоруські культурні діячі запропонували саме такий (у часі) формат нашого заходу, я трохи здивувалася, бо подумала, що учасникам зустрічі може видатися надто тривалою наша зустріч. Та виявилося, що часу нам було замало.
А й справді, коли збираються люди одного духу й одного руху, то їм цікаво й плідно разом. «Разам» — то не просто прислівник, то ініціатори цього вечора».
Українсько-білоруський форум імені Владислава Ахроменка вирішено зробити щорічним, залучивши до нього ще й істориків та політологів. А цьогорічний завершився поминальною службою в Катерининській церкві Чернігова.
Фото автора.
