«Ми дотримуємося позиції, що за умов реалізації податкового маневру і щорічного збільшення вартості нафти для Білорусі за рахунок зменшення мита сплачувати премію російським нафтовим компаніям в тому розмірі, в якому ми домовлялися це робити 2011 року, сьогодні немає жодного сенсу», — заявив 14 січня віце-прем’єр Білорусі Дмитро Крутой за підсумками наради у президента, інформує агентство БелТА.
Віце-прем’єр повідомив журналістам, що російські партнери поки не хочуть йти на компроміси стосовно розміру цих премій, водночас додавши, що «від білоруського ринку в будь-якому разі відмахнутися просто так дуже важко». «Ми є великими споживачами російської нафти, приблизно 10% російського експорту. Переговори триватимуть, і, я сподіваюся, рішення буде знайдено», — сказав він.
Водночас Дмитро Крутой повідомив, що уряд розробляє схему альтернативних поставок нафти. «Ми розіслали відповідні комерційні пропозиції. Всі комерційні служби наших заводів, Білоруської нафтової компанії проводять переговори практично в щоденному режимі. Думаю, тут ми також скоро отримаємо альтернативні варіанти поставки конкретної нафти, — заявив Крутой. — Усі можливі країни: й Україна, й Польща, й країни Балтії, й Казахстан, Азербайджан. Ми зараз зайняті цим питанням».
«Чи може Україна скласти альтернативу Росії, коли йдеться про поставки нафти до Білорусі?» — з таким запитанням «Голос України» звернувся до президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», експерта з енергетики Михайла Гончара.
— Якщо йдеться про те, що Білорусь купуватиме нафту в нас, то в нас її нема в тому обсязі, щоб продавати Білорусі. Якщо йдеться про те, що вони шукають альтернативи надходжень нафти, то, власне кажучи, вони їх і так знають, і навіть уже успішно випробовували, — вважає Михайло Гончар.
Він нагадав, що Білорусь вже купувала азербайджанську нафту, яку отримували через український нафтопровід Одеса — Броди і реверс однієї з гілок нафтопроводу «Дружба».
— Усе це вже було білорусами випробувано в 2009—2010 роках. Можна також отримувати нафту через балтійські країни, зокрема через Латвію. Коли до України прийшов перший танкер американської нафти, то білоруси одразу зацікавилися: чи можуть і вони отримувати американську нафту? Можуть. За тим же маршрутом, через український нафтопровід Одеса — Броди. Лукашенко навіть відправляв до Сполучених Штатів своїх емісарів. Інша справа, що білоруси досі не диверсифікували імпорт нафти на постійній основі, тому що президент Білорусі весь час намагався отримати «дешеву» нафту з Росії і таким чином врешті загнав себе в глухий кут, — сказав Михайло Гончар. — Зараз питання не в тому, щоб знайти альтернативи, а в тому, чи є політична воля Мінська, зокрема Лукашенка, зробити це. Бо всі альтернативи давно відомі. Практика показує, що коли в Білорусі починають вести мову про пошук альтернатив, то, як правило, це робиться для того, щоб щось виторгувати у росіян».
1 січня 2020 року російські нафтові компанії припинили поставки нафти до Білорусі, оскільки не дійшли згоди з білоруськими партнерами. За даними «Белнефтехим», на цей момент ціна поставок нафти з РФ становить 83% від світової ціни на нафту. Пропонований розмір премії — 10 дол. за тонну, інформує БелТА.
