Мюнхенська конференція з безпеки відбуватиметься 14—16 лютого. В готелі «Баварський двір» зберуться глави держав, міністри — оборони, закордонних справ, політики, представники бізнесу та міжнародних організацій із 40 країн. Як і завжди, починаючи з 1963 року, обговорюватимуться найважливіші проблеми світової безпеки й триватимуть пошуки їх розв’язання.

У колі уваги — діяльність НАТО у зв’язку з новими сучасними викликами, а також можлива військова участь США у разі її потреби союзникам по Альянсу. Чи має бути тіснішим партнерство країн — членів ЄС у галузі оборони?

В який спосіб розв’язувати клубок проблем, що в ньому переплелися безпека та зміни клімату, й чи несуть вони загрозу миру? А ще багато питань, які непокоять і сильних світу цього, і тих, хто залежить від виваженості їхніх рішень.

Організатори Мюнхенської конференції з безпеки розмістили на її сайті доповідь, підготовлену до форуму. Значну увагу приділено проблемним європейським питанням, які розглядатимуться під час дискусій. Передусім аналізуватимуться можливості розширення впливу та співробітництва країн ЄС у сфері оборони. Зокрема, у зв’язку з виходом Великої Британії зі спільноти. Нині йдеться про принципи колективної безпеки, для чого порушується питання об’єднання оборонних потенціалів країн — членів ЄС.

У доповіді організатори Мюнхенської конференції, оцінюючи відносини між РФ і Заходом, доходять висновку, що Росія торік зуміла добитися низки зовнішньополітичних перемог. Але вона останнім часом також є і «найбезпосереднішим та відвертим викликом» Заходу. Приміром, анексувавши український Крим у 2014 році, спонукала країни НАТО збільшити військові витрати, навіть усупереч дискусіям про зміну розподілу фінансового навантаження на членів Альянсу. Також ЄС змушений був продовжити санкції проти РФ, оскільки Кремль не зробив жодних кроків для деескалації конфлікту на сході України. 

Усупереч цьому, зазначається у доповіді, чимало європейських політиків вважає, що протистояння з Росією суперечить інтересам Європи. Вони заявляють про необхідність послаблення обмежень проти Москви. Водночас президент Франції Еммануель Макрон закликає європейців разом із Росією побудувати «нову архітектуру відносин, що ґрунтується на довірі та безпеці в Європі». Щоправда, для більшості європейців, ідеться у доповіді, причина, через яку такої довіри не існує, знаходиться у Кремлі, а не в Брюсселі.

У доповіді Україна названа серед десяти зон конфліктів, за якими пропонує уважно стежити в 2020 році транснаціональний аналітичний центр Міжнародна кризова група (International Crisis Group). Ці зони багато в чому відображають глобальні тенденції. Оскільки глобальна система «забуксувала на ранній стадії радикальних змін», стверджують аналітики, то обставини цих конфліктів указують на «зрушення у відносинах великих держав, інтенсивність їх конкуренції та широту амбіцій регіональних дійових осіб».

Ідеться також про воєнні дії на Донбасі. Автори зазначають, що хоч «новий український президент вдихнув нову енергію у зусилля з припинення конфлікту між Києвом і сепаратистами, що їх підтримує Росія, а мир нині здається ближчим, ніж рік тому, але це не цілком зумовлено: «Плани всеосяжного припинення вогню і розведення військ можуть рухнути, а бойові дії загостритися».

Голова Мюнхенської конференції, німецький дипломат Вольфганг Ішингер повідомив, що в ній візьме участь президент України Володимир Зеленський. За його словами, Україна — важливий пункт європейської політики.

Ішингер також заявив, що канцлер ФРН Ангела Меркель не прибуде на форум — вона це робить раз на два роки, а оскільки торік 
канцлер узяла участь у конференції, то знову це відбудеться уже 2021-го.

Берлін.