Зокрема і з тієї, що проходила на Александерплатц у Берліні. За даними правоохоронних органів, у ній взяло участь 15 тисяч осіб.
Важко сказати, чи боялися протестувальники підхопити COVID-19, адже в країні й досі тривають обмежувальні карантинні правила. А ось що такими велелюдними зібраннями занепокоєні вірусологи, то факт. Приміром, професор Йонас Шмідт-Чанасіт застерігає: «Ми знаємо, що масові заходи є вирішальним чинником у поширенні коронавірусу. Адже люди під час мітингів стоять близько один від одного, голосно кричать, забуваючи, що ризикують життям тих, хто поруч».
Нині, за повідомленням муніципальної влади, в Берліні й досі щодня реєструється близько 20 нових випадків інфікування. Але, на думку експертів, кількість незареєстрованих заражених вірусом людей може бути в десять разів вища, що становить десь 200 осіб. Із інкубаційним періодом приблизно сім днів у Берліні, де мешкає 3,8 млн осіб, нині може перебувати майже 1 тисяча 400 носіїв вірусу. Це означає, що серед 15 тисяч демонстрантів проти расизму того дня тут перебувало п’ять чи шість інфікованих.
Професор Шмідт-Чанасіт вважає, що навіть коли серед них був бодай один заражений, то за 14 днів їх налічуватиметься уже сотні. Вірусолог пояснює, чому так: «Учасники демонстрації не дотримувалися правил безпечної дистанції, були без захисних засобів. Якщо заражена людина кричить під час мітингу, то навколо неї збирається вірусна «хмаринка», котра інфікує інших. А один заражений спроможний передати вірус понад сотні людей. Як далеко поширюються «хмаринки» — залежить від вологості повітря і швидкості вітру».
Берлін.
