«Ми глибоко стурбовані ескалацією ситуації у Білорусі після президентських виборів і закликаємо владу утриматися від застосування сили та звільнити всіх затриманих минулої ночі», — йдеться у заяві. «Повага до основних свобод та прав людини, включаючи демократію та верховенство права, є необхідною для подальшого розвитку незалежної та суверенної Білорусі, яку ми повністю підтримуємо», — наголошують міністри.

Ескалація ситуації у Білорусі, насильство, яке чинять силовики проти протестувальників, а також проти представників медіа, умови, в яких відбувалася президентська кампанія і, власне, саме день виборів, свідчать про те, що президентські вибори в Білорусі були далекими від того, щоб їх можна було назвати вільними і справедливими. Про це, зокрема, йдеться в оприлюдненій заяві голови ПАРЄ Хендріка Дамса, і, власне, ця думка є головною в світовій реакції на білоруські події.

Державний секретар США Майк Помпео назвав вибори президента Білорусі такими, що «не були вільними і чесними». Речниця Білого дому Кейлі МаКенані заявила, що «суворі обмеження доступу кандидатів до виборів, заборона присутності незалежних місцевих спостерігачів, залякування кандидатів від опозиції та затримання мирних демонстрантів і журналістів спотворили процес», повідомляє «Радіо Свобода».. Владу Білорусі наполегливо закликають утримуватися від застосування сили щодо мітингарів.

Однак і друга післявиборна ніч в Білорусі була гаряча.

Що важливіше: спокій і прогнозована ситуація в країні, яка є буфером між Росією та Україною і ЄС (Польщею, Литвою та Латвією), чи дотримання демократичних цінностей, прав і свобод? Насправді важливо і перше, і друге. Однак події в Білорусі розвиваються так, що і країни-сусіди Білорусі, і ЄС, і Сполучені Штати, які істотно пом’якшили риторику стосовно «останнього диктатора Європи» після того, як ці лаври перейшли до Путіна, вимушені висловлюватися категорично, водночас розуміючи, що поновлення і запровадження нових санкцій стосовно офіційного Мінська знову наблизить Білорусь до союзу з РФ. У понеділок президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Євросоюзу слід обговорити санкції для Білорусі у відповідь на репресії влади проти опозиції. «Ми бачимо і загиблих, і поранених людей. Бачимо кілька тисяч людей, які закриті, або їхня доля невідома. Ми не можемо дивитися на це крізь пальці», — зазначив він, повідомляє «Європейська правда». «Якщо режим Лукашенка доведе, що права людини на останньому місці, на жаль, він уже це доводить, я не вважаю, що співпраця можлива. Якщо країна, перш за все, не поважає права своїх власних людей, основоположні права, які записані і в конституції, то як можна очікувати, що ця країна може поважати своїх закордонних партнерів», — додав він.

До речі, головна суперниця на виборах Олександра Лукашенка Світлана Тихановська (дружина не зареєстрованого в кандидати Сергія Тихановського) нині виїхала до Литви. Після того, як пішли чутки, що її шантажем змусила до еміграції білоруська влада, Тихановська виступила з відеозверненням і заявила, що це її особисте рішення. Також зі слів Тихановської можна зробити висновок, що вона не готова брати участі у вуличних протестах. Пізніше з’явилося ще одне відеозвернення Тихановської, яке вона зачитує з папірця, закликаючи білорусів припинити акції протестів. Коли його було записано — в Білорусі чи Литві, під тиском чи ні, коли верстався номер, було не відомо.

До слова, відсутність політичних лідерів під час протестів викликає паралелі з початком Майдану в Україні. Проте влада в Білорусі вирішила діяти одразу жорстко, намагаючись задушити протестну хвилю. Хроніка другої ночі після виборів — шокуюча. Одна людина загинула (за інформацією МВС — від «невстановленого вибухового пристрою», за інформацією свідків — від світлошумової гранати). Масове побиття і зникнення представників медіа, арешти і жорстокі побиття викликають не менш жорстку реакції з боку білорусів. Учора стало відомо, що в країні розпочався загальнонаціональний страйк. Як повідомляє «Європейська правда», до страйків приєдналися заводи, підприємства, наукові установи тощо. Страйкарі заявляють, що не визнають результати виборів і вимагають відставки Лукашенка.

Хоч як розвиватимуться події далі, але схоже, сусіди вирішили пропустити період кількатижневого тупцяння на білоруській Площі в очікуванні діалогу з владою. Влада своїми діями показала, що діалогу не буде.

І світовій спільноті реагувати на події в Білорусі також доведеться швидко. Вчора високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель написав у Твіттері, що ЄС готує офіційну реакцію. «Жорстокі репресії та арешти мирних протестувальників у Білорусі мають припинитися. Білоруський народ має право на демократію та вільні й чесні вибори.  Ми продовжуємо пильно стежити за подіями та працюємо над реакцією ЄС та спільною декларацією 27 країн-членів разом із міністрами із закордонних справ Ради ЄС», — написав він.

Тим часом біля посольств Республіки Білорусь у європейських країнах відбулися акції підтримки і солідарності. В Києві (на знімку) — не без ексцесів: поліція  затримала під час такої акції 10 серпня кількох її учасників і склала адміністративні протоколи за статтями про «злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського» та «дрібне хуліганство». В число затриманих поліцією потрапив, зокрема, колишній політв’язень Кремля, кримчанин Олександр Кольченко.

Учора Шевченківський районний суд Києва присудив Кольченку 40 годин громадських робіт за звинуваченням у «дрібному хуліганстві».

Фото Юлії ОВСЯННІКОВОЇ (Укрінформ).