Воно вибороло це право в конкурсі, організованому Фондом культури німецьких федеральних земель, у котрому в режимі онлайн брали участь також Ганновер, Нюрнберг, Магдебург і Гільдесхайм.

За правилами конкурсу, журі розглядає представлення із чотирьох частин, котре надає кожне місто-претендент. Це передусім заявка. Після неї делегати від мегаполісів-претендентів усно презентують місто. А потім — упродовж 45 хвилин — відповідають на запитання членів журі. В останньому турі члени відбірної комісії відвідують міста-претенденти. Переможця визначає спеціальне міжнародне журі, до складу якого входять 12 експертів, котрі призначаються вищими органами ЄС.

Другою культурною столицею у 2025 році стане одне з міст Словенії. Рішення про це ухвалять і оприлюднять у грудні.

Сам титул культурної столиці буде офіційно присвоєний Конференцією міністрів культури ЄС наприкінці року. Крім премії у 1,5 млн євро, він має залучити в місто туристів. Часто титул стає навіть посилом для зміни іміджу міст, про що свідчать результати досліджень ЄС, здійснені п’ять років тому.

Довідково

Щорічне обрання того чи іншого міста центром культурного життя континенту з метою привернути увагу до його культурної спадщини — ініціатива Євросоюзу. Мегаполіс, котрий має цей титул, зазвичай отримує значну соціальну та економічну вигоду. Особливо в разі, коли заходи щодо цього відбуваються у рамках довготривалої стратегії розвитку міста і його регіону. Додаткове фінансування, котре залучається у зв’язку з виконанням функцій культурної столиці, дає змогу місту значно оновити стан закладів культури. Титул першої культурної столиці Європи Рада Євросоюзу присвоїла Афінам у 1985 році.

Берлін.