Та нагадав, що велика кількість дітей у цілому світі не мають того, що їхні ровесники в Німеччині.
Прістер дістав велику картонну коробку і запитав у дітей: «Що це таке?» Ті здивовано відповіли, що, звісно, це — коробка! «Правильно», — сказав прістер. І додав: «Коробка. Але для багатьох це — дах над головою, ще для декого — ліжко, або черевики на негоду, вбрання, їжа і ще багато чого, на що в них бракує коштів. Але ви спроможні їм допомогти! У цю коробку можна покласти дещицю від ваших кишенькових грошей. Так і діти можуть допомогти дітям».
Тут слід пояснити: 6 січня, на 12-й день після Різдва, громадяни католицьких країн, у тому числі, ФРН, відзначають свято Трьох королів, або Богоявлення. Одразу після 1 січня на німецьких вулицях зустрінете дітвору в строкатому вбранні з кошиками в руках. Це — ряджені. У цілому світі таких збирачів коштів називають «зоряними співаками».
До речі, вони дуже схожі на українських колядників, які 6 січня, після православного Святвечора, славлячи народження Христа під Віфлеємською зорею, звертаються до пана-господаря, щоб не поскупився на п’ятачок. Але різниця є: кожного православного колядника щедрі господарі винагороджують за спів, а католики збирають благодійні пожертви для нужденних...
Німецьким дітям допомагають це робити добровольці-дорослі. Разом вони ходять від дому до дому, славлять Христа, оспівують Віфлеємську зорю, а добродійні громадяни виносять їм пожертви, здебільшого — гроші. Зазвичай, за рішенням найбільших німецьких благодійних організацій, вони спрямовуються на допомогу дітям: голодуючим, безпритульним, біженцям із кризових регіонів...
Історія святкування цієї стародавньої християнської традиції, за католицьким обрядом, згадується у Євангелії від Матфея. Так, стверджується, що коли Христос народився у Віфлеємі, то три провісники долі прямували туди за зорею, котра отримала назву Віфлеємської. Вони явилися у Єрусалим і запитали про новонародженого, який мав стати царем Іудеї. Із тим, щоб поклонитися йому. Тут і побачили немовля із Марією, матір’ю його, і піднесли йому дари — золото, ладан, смирну (миро, ароматична смола. — Ред.).
У католицькій церкві ці провісники на ймення Каспар, Мельхіор і Бальтазар вважаються королями. Кажуть, що їхні імена походять від заголовних літер — C+M+B — латинського вислову: Christus mansionem benedicat («Христосе, благослови цей дім»). До речі, на дверях осель благодійників «зоряні співаки» виводять крейдою ці латинські літери, додаючи цифри нового року — своєрідна охоронна «грамота»...
Але ще до настання свята Трьох королів пожертви для нужденних із цілого світу, передусім для дітей, котрі з різних причин залишились без опіки батьків, збирають у церквах. Часто це роблять діти-парафіяни після закінчення служби Божої.
Благодійні акції за участі «зоряних співаків» організовують Дитяча благодійна місія та Об’єднання німецької католицької молоді. Щороку пожертви становлять десятки мільйонів євро. Найактивніших учасників акції у рамках програми «Діти допомагають дітям» канцлер ФРН запрошує у Берлін на урочисте прийняття.
Цього разу програма спрямована на підтримку дітей в Україні. Їй присвячений безплатний спеціальний випуск журналу «Stеrnsinger» («Зоряний співак»), який запрошує читачів в Україну. Священик Дірк Бінгенер — президент проекту, котрого й самого називають головним «зоряним співаком», детально розповідає про мету благодійної акції для нужденних дітей України, чиї батьки змушені заробляти на життя у зарубіжжі, зникли безвісти чи загинули під час збройного конфлікту, а їхні родичі неспроможні дати малим найнеобхідніше.
Видання запрошує читачів у мандрівку чудовою Україною — з її столицею, найдовшою рікою, найвищою горою, чи не єдиною у Європі пустелею. А також — із безкрайнім Чорним морем, мальовничими Карпатами, ароматом степів і природними багатствами, золотими куполами соборів і церков. Читачі дізнаються і про те, що в Україні відзначається не лише католицьке Різдво, а й православне. Також і про кольори державного прапора, та з чим їх поєднують самі українці, ознайомляться з національним кодом нації, закладеним у вишиванці та писанці. І зможуть навчитися варити традиційну українську страву — борщ, дізнаються, що вареники смачні з будь-якою начинкою, але авторам найбільше подобаються з вишнями. І про біди, що не оминули Україну: катастрофу на ЧАЕС і її наслідки, війну на Донбасі, котра вже сьомий рік триває, від чого передусім страждають діти…
Видання «Sternsinger» доповнене кількома додатками з цікавими кросвордами, на котрих можна перевірити здобуті вже власні знання про Україну, помандрувати за її картою, навчитися плести синьо-жовті браслетики-обереги та ще багато чого цікавого й корисного.
Президент проекту «Der Sternsinger» священик Дірк Бінгерер, коментуючи акцію, спрямовану на підтримку українських дітей, зазначив: «Найголовніша мета цього заходу — дати їм змогу відчути, що вони не самотні в цьому світі, що він став добріший до них».
Берлін.
Фото надано автором.
