На знімку: книжку Тараса Пановика «У лісі на Різдво» хочеться читати і дітям, і дорослим.
Книга настільки яскраво ілюстрована, що викликає цікавість не тільки у дітей, а й у дорослих. І зміст захопливий: у кожен наступний рядок вдивляєшся, ніби за лінію горизонту — що там далі чекає наших героїв у сніговому лісі напередодні такого теплого свята, як Різдво Христове.
За словами автора, для дітей писати набагато складніше, ніж для дорослих. Діти душею відчувають зміст.
Майбутні картини з’являлися в уяві ще тоді, коли писав текст. Доводилося переривати роботу за комп’ютером і робити начерки малюнків.
Тарас Пановик готував подарунок маленьким українцям, які зі своїми батьками проживають нині в далекій Португалії. Задум перекласти на португальську виник несподівано. У такий спосіб автор книги зробив свій внесок у зміцнення дружніх стосунків українських і португальських діток. Ознайомив їх з гарною казкою за українськими народними мотивами.
І це ще не все. Пановик організував акцію під назвою «Подаруй дитині радість». Закликав охочих дарувати книгу португальським друзям. Виручені кошти планує передати в Україну дітям, чиї батьки загинули у війні з російськими окупантами на Донбасі.
Перші спроби у малярстві Пановик зробив ще у дитинстві в рідному місті Золочів, на Львівщині, під час занять у художній студії. Уяву майбутнього художника розширила музика — одночасно навчався у музичній школі. Писати і грати продовжував, коли був студентом Львівського аграрного університету. Робить це донині. Після переїзду до Португалії з часом створив власну студію. Свої роботи представляв на персональній виставці.
Пан Тарас щоразу бере участь в організації українських вертепів на Різдво, він завжди присутній під час відзначення дня народження Тараса Шевченка. Двоє їхніх з дружиною діток — старший син Данило і донька Юля почуваються своїми серед ровесників-португальців, але вдома розмовляють українською, з радістю приїздять на гостини до рідних у Золочів.
Лісабон.
Фото зі сторінки в Фейсбуці Тараса Пановика.
