Хоча в Софії вважають, що сусіди просто крали в болгар їхню історію, бо всі події відбувалися на територіях, що раніше входили до складу князівства, а потім і царства Болгарія.
Хвиля перейменувань почалася зі столиці. Мер Скоп’є Петре Шилегов на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що в місті більше немає вулиць, які носять імена найвідоміших керівників Ілінденсько-Преображенського повстання 1903 року, котрих Болгарія вважає своїми героями. Як написав мер, вулицям і площам повертають старі назви, що не мають нічого спільного з історією.
Як зазначає північномакедонське інформаційне агентство МІА, проти перейменування вулиць у Скоп’є голосували депутати міської ради від опозиційної партії ВМРО-ДПМНЄ, під час правління якої у країні і присвоювалися вулицям імена спільних з Болгарією історичних особистостей.
У Софії схвально сприйняли повернення вулицям Скоп’є старих назв. Болгарські ЗМІ зазначають, що столиця сусідньої країни залишається єдиним містом у Європі, де дотепер зустрічаються вулиці, проспекти й площі, котрі носять імена комуністичних лідерів, включаючи й останнього югославського диктатора Тіто. Навіть після того, як комуністичний режим пішов у небуття, у країні ще безліч підприємств, будинків культури, шкіл та інших навчальних закладів імені його діячів.
Зважаючи на процес перейменування, а також прагнення міністерств закордонних справ Болгарії і Північної Македонії владнати історичні й мовні розбіжності, спецпредставник Скоп’є в Болгарії Владо Бучковскі заявив, що з’явився хороший шанс для зняття Болгарією блокади переговорів з ЄС.
«Думаю, що в нас (Північної Македонії) є шанс досягти цього року прогресу в розв’язанні проблем. Зараз, як ніколи раніше, ми близькі до компромісу й рішення, що буде прийнятним для двох країн», — заявив в інтерв’ю болгарській газеті «24 години» спецпредставник Північної Македонії в Болгарії Владо Бучковскі.
