Про це заявив державний секретар США Ентоні Блінкен у неділю в інтерв’ю каналу NBC. Також стало відомо, що цього тижня він знову відвідає Брюссель. І якщо наприкінці березня Блінкен відвідав штаб-квартиру НАТО, щоб ознайомити з ключовими пунктами та пріоритетами США в співпраці з Альянсом, то цього разу темою переговорів стануть агресивні дії Росії, спрямовані проти України, а також ситуації в Ірані та Афганістані, повідомило агентство Reuters. 

При цьому в Брюсселі Блінкен має приєднається до міністра оборони США Ллойда Остіна, який ще 10 квітня розпочав візит до Ізраїлю та кількох країн Європи. Держсекретар зауважив в інтерв’ю, що справді стурбований російськими діями на кордонах з Україною. «На цих кордонах зараз зібрано більше російських військ, ніж будь-коли з 2014 року, коли Росія вперше вторглася», — наголосив він і додав, що таку стурбованість поділяють усі союзники в Європі, з якими Сполучені Штати мають «тісний контакт».

«Президент Байден дуже чітко висловлювався: якщо Росія поводитиметься необдумано чи агресивно, буде ціна, будуть наслідки. Він також є чітким щодо пропозиції, коли мова йде про Росію, що в сферах, які становлять спільний інтерес, ми повинні працювати разом, наприклад, щодо контролю над озброєнням… Тож питання у тому, чи збирається Росія далі продовжувати діяти агресивно та необдумано? Якщо так, президент був чітким: буде ціна, і будуть наслідки», — сказав Ентоні Блінкен.

Тим часом тривають консультації на рівні очільників МЗС та Міністерства оборони. Речник МЗС Олег Ніколенко повідомив у Твіттері, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба «за 11 днів провів 16 телефонних розмов із главами зовнішньополітичних відомств Великої Британії, Греції, Грузії, Данії, Естонії, Канади, Латвії, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Словаччини, США, Франції Швеції, високим представником ЄС та генеральною секретаркою ОБСЄ… Про свою солідарність з Україною твердо заявили очільники МЗС Болгарії, Литви, Польщі та Чехії». «Генеральний секретар НАТО під час телефонної розмови з Президентом України підкреслив, що Альянс залишається відданим партнерству з Україною і підтримує нашу країну», — написав Олег Ніколенко.

На тлі загострення ситуації МЗС Грузії розглядає питання повернення до Києва посла, відкликаного торік у травні для консультацій. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі в п’ятницю заявила: «Я не хочу закінчувати свій виступ 9 квітня, який є днем нашої незалежності, не згадавши сьогоднішню боротьбу наших українських друзів, не висловивши їм солідарність. Вважаю, що сьогодні на знак солідарності необхідно негайно повернути посла до Києва», цитує інформаційний портал «Новости-Грузия».

Відповіді від РФ щодо причин переміщення російських військ біля кордону з Україною намагалися отримати 10 квітня країни — учасниці ОБСЄ. Однак вона відмовилася від участі в зустрічі. Натомість Франція та Німеччина оприлюднили спільну заяву, в якій ще раз підтримали суверенітет і територіальну цілісність України та зауважили, що в ОБСЄ накопичилися запитання до РФ на тлі її останніх дій. На думку двох країн, Росія могла б розвіяти стурбованість міжнародної спільноти, якби пояснила причини своїх дій. Саме для таких випадків було створено розділ III Віденського документа ОБСЄ про заходи зміцнення довіри і безпеки у військовій галузі в Європі, який підписала і РФ. Документ зобов’язує країн-учасниць інформувати і співпрацювати одна з одною у разі будь-якої незвичайної і незапланованої активності своїх збройних сил за межами їх звичайного місця розташування у мирний час.

МЗС України у свою чергу також оприлюднив заяву, в якій ідеться, що 7 квітня Україна активувала Віденський документ ОБСЄ і надіслала РФ офіційний запит щодо надання роз’яснень стосовно суттєвого зростання її військової присутності вздовж кордону з Україною та на тимчасово окупованих територіях. «На жаль, російська сторона відмовилася надавати субстантивну інформацію відповідно до запиту, заявивши, що не веде такої діяльності. Подальші намагання української сторони залучити Росію до консультацій, спрямованих на зниження безпекової напруги, також були проігноровані російською стороною. Російська делегація бойкотувала і скликану Україною 10 квітня зустріч за участі інших держав — учасниць ОБСЄ», — йдеться у заяві. «Відмова Москви виконувати положення Віденського документа є черговим підтвердженням намірів РФ продовжувати військовий тиск та погрози силою щодо України. Закликаємо російську сторону відвести війська від кордону з Україною, припинити войовничу риторику і дезінформацію та почати добросовісно виконувати безпекові положення Мінських домовленостей та її зобов’язання за Віденським документом ОБСЄ», — наголошує МЗС України.

Сьогодні Дмитро Кулеба здійснить робочий візит до штаб-квартири НАТО в Брюсселі для участі в позачерговому засіданні Комісії Україна—НАТО, яке ініціювала Україна в рамках статті 15 Хартії про особливе партнерство України та НАТО.