Але що для нашої людини є цілком звичним явищем, то для німця — самі знаєте, що. Принаймні більшість традицій української дачі для них абсолютно неприйнятні, ба, неприпустимі — через величезну кількість заборон і правил.

Передусім слід знати, що всі дачні ділянки в Німеччині є власністю дачних товариств. Тож дачу тут купити неможливо, її можна орендувати. При цьому в кожному товаристві існує низка правил і заборон, що їх орендарі зобов’язані виконувати і дотримуватися.

Здебільшого німецька дача — це ділянка розміром чотири сотки, тож на вирощування картоплі не розженешся. Власне, ця ділянка й має назву Kleingarten — маленький сад. Цікаво, що вони розташовуються не обов’язково в передмісті чи на околицях. У містах «маленьким садам» часто належать чималі території неподалік центру.

Німецька дача — місце лише для відпочинку, а будиночок (зазвичай у межах 24 кв. м) на ній слугує лише схованкою від непогоди. Ночувати тут здебільшого заборонено, оскільки дачні будиночки не обладнуються системою пожежної безпеки, що робить їх потенційно небезпечними для мешкання. Якщо ж кому спаде на думку все-таки переночувати на дачі, а сусіди виявлять пильність, то порушнику доведеться сплатити чималий штраф.

Тому, щоб не потрапити в таку ситуацію, дачник має достеменно знати, що йому дозволяється робити в своєму саду, а що в жодному разі — ні.

Саджаючи дерево, слід врахувати, що в дорослому віці його висота не має перевищувати 2,5 м; на своїй ділянці орендар може вирощувати овочі, але лише для власного споживання, у жодному разі не для продажу; забороняється залучати найманих робітників для облаштування ділянки чи для виконання городньо-дачних робіт. Будиночок має бути лише одноповерховим, а глибина підвалу не може перевищувати 80 см; піднімати підлогу від рівня землі можна не більш як на 25 см; на дачі дозволяється встановити біотуалет — стаціонарний забороняється; не дозволяється проводити до будиночка газ, а в деяких товариствах це стосується і електрики.

Зведення будь-яких додаткових споруд — теплиць, альтанок, веранд та інших, навіть дитячого будиночка чи ігрового комплексу можливе лише після погодження та отримання дозволу на це садового товариства.

Із 13-ї до 15-ї год. і після 19-ї  — час тиші, тому інвентар не може застосовуватися: на дачі не можна шуміти, щоб не заважати сусідам відпочивати.

Підтримання порядку і загального стилю — один з головних принципів, обов’язковий для всіх членів товариства. Орендарі також мають неодмінно доглядати за прилеглими до території товариства доріжками. Як і брати участь у передбачених статутом інших обов’язкових громадських роботах.

Але це — правила здебільшого однакові для всіх. Проте кожне садове товариство може встановлювати й власні. Приміром, не дивина, якщо в них прописане процентне співвідношення між… плодово-ягідними культурами. Або вимостити плиткою доріжки можна лише на 6% вільної від забудови території.

Прихопити з собою на дачу домашнього улюбленця можна, але розводити тут кішок і собак заборонено. А ось бджільництво — з дотриманням усіх норм і правил безпеки — дуже заохочується, адже бджоли поліпшують екологію, запилюючи рослини.

Мета таких обмежень, як стверджують статути садових товариств, — створити для всіх їх членів найкомфортніші умови для повноцінного відпочинку.

Берлін.