У країні бракує власних лікарів, медсестер, санітарів. Міністерство охорони здоров’я робить спроби спростити процедуру найму іноземних фахівців. Утім пандемія коронавірусу призупинила реалізацію цього проекту. Нині, за словами керівника відомства Єнса Шпана, сьогодні є потреба у заповненні майже 50 тисяч робочих місць. А Німецька рада медичних сестер (DPR) прогнозує, що до 2030 року кількість вакантних посад може сягнути 300 тисяч. Хоч ще в 2013 році Федеральне агентство з працевлаштування розпочало кампанію з набору персоналу, заохочуючи, приміром, медсестер і осіб, котрі здійснюють нагляд за пацієнтами, до переїзду у ФРН.

Також Єнс Шпан мав намір надати цій ініціативі новий імпульс, створивши спеціальне агентство, покликане спростити імміграцію іноземних медсестер і доглядальниць. Проте, знову-таки, через пандемію процедури з набору персоналу призупинені.

Німеччині загрожує зокрема також і дефіцит терапевтів, стверджує дослідження фонду Роберта Боша. Відповідно до прогнозу цієї організації, до 2035 року майже 11 тисяч німецьких практик можуть залишитися без терапевтів. Уже впродовж двох останніх років спорожніло 3 570 кабінетів лікарів цього профілю. Якщо ситуація не зміниться, то до 2035 року в деяких регіонах їхня кількість може зменшитися приблизно у два рази.

Однією із причин браку лікарів у країні дослідники називають вік медиків, котрі нині працюють у цій сфері. Демографічну ситуацію у середовищі терапевтів дослідив Берлінський інститут IGES. Результат невтішний: із 52 тисяч опитаних лікарів до 2035 року майже 30 тисяч з них вийдуть на пенсію за вислугою років. А оскільки опитування проводилося 2019 року, то чимало з них уже досягли пенсійного віку.

Дослідники звернули увагу на одну з причин щодо такої ситуації: непопулярність цього напрямку. Вони дійшли висновку, що порівняно мало інтернів обирають для себе спеціалізацію сімейного лікаря.

Річ у тім, що у ФРН цей напрям зазвичай передбачає самостійну роботу і самостійну практику. Або створення партнерської бізнес-структури з одним чи кількома іншими терапевтами. А молоді лікарі дедалі частіше надають перевагу моделі зайнятості, за якої вони отримують регулярну зарплату і можливість працювати неповний робочий день. Тож нове покоління не дуже бажає перетрудитися та ще й з високою відповідальністю за це.

Берлін.