Про це, посилаючись на джерела в Берліні та Вашингтоні, повідомили світові інформаційні агенції, зокрема Reuters, Bloomberg та Wall Street Journal.
І хоча текст угоди на час підготовки цього матеріалу до друку був ще не оприлюднений, проте неофіційну інформацію поширили всі видання, котрі впродовж тривалого часу висвітлювали «гарячу» газову тему, котру нині не обговорює хіба що лінивий. Хоч насправді про те, про що саме домовилися ФРН та США та що пообіцяли одне одному, достеменно не знає ніхто. Однак стало відомо про чимало деталей, обговорення котрих триває на всіх рівнях і політикуму, і суспільства на обох континентах.
Ідеться про спільний російсько-європейський проект — газовий транзит «Північний потік-2». Він в обхід України доправлятиме вуглеводні з Росії до ФРН. А звідси газ може транспортуватися в інші країни Європи. Навколо нього впродовж усього будівництва точилися справжні баталії: проти виступала Україна, котра в результаті позбавляється транзиту власною ГТС, що означає втрату 3 млрд доларів доходу щороку. Україну підтримувала низка європейських держав, а також США, в котрих, утім, є власний економічний інтерес — просувати американський скраплений газ на ринки Європи.
Оскільки зупинити будівництво цієї лінії навіть усупереч масштабним економічним санкціям проти РФ не вдалося, то Україна почала вимагати компенсацій за втрачений транзит, зокрема і передусім від ФРН, лідер котрої Ангела Меркель постійно обіцяє, що ми й надалі будемо країною-транзитером.
І ось історія: «хто кого?» в цій ще одній газовій війні добігає кінця.
Про що саме пишуть західні ЗМІ? Про те, що уряд США начебто відмовляється від контрзаходів проти «Північного потоку-2». Також обидві сторони зійшлися на тому, що Україна залишається країною-транзитером. А США, котрі й досі вважають «Північний потік-2» небезпечним для Європи, змирилися із завершенням його будівництва. ФРН зі свого боку зобов’язується підтримувати Україну і «наглядати» за енергетичною безпекою Європи.
То що в кінцевому підсумку отримає Україна? За інформацією ЗМІ, Німеччина обіцяє «натиснути» на Росію, щоб вона 2024-го підписала з Україною нові газові угоди на 10 років, оскільки термін попередніх невдовзі добігає кінця. Але знову-таки, ніде не йдеться, яку саме кількість газу ФРН і США змусять Росію прокачувати українською ГТС? За інсайдерською інформацією, «Газпром» зможе підписати такий контракт на прокачку щонайбільше 15—20 млрд куб. м вуглеводнів. Цього достатньо лише для утримання української ГТС, але зрештою призведе до її занепаду.
Тож Україна одержала від ФРН і США «вагон і маленький візок» нічим не підкріплених обіцянок — такий собі ще один «будапештський меморандум», котрий мало того, що нічого не гарантує, то ще й не обов’язковий до виконання. Утім, а хіба в цьому разі могло бути по-іншому, коли продавець і покупець вирішують твою долю без твоєї участі?
Не менш цікава й начебто компенсація Україні за втрату газового транзиту. Як пише західна преса, нам обіцяють заледве 1 млрд євро різних інвестицій в енергетичний сектор, але дуже адресних: ФРН і США зобов’язуються зробити фінансові вливання у розвиток відновлюваних і «зелених» джерел енергії. За інсайдерською інформацією, не весь мільярд одразу, а лише близько 20% від цієї суми, тобто близько 200 млн! А решту, як обіцяють наші «благодійники», отримаємо в разі виконання певних умов. Оскільки вони не обумовлюються, то це великий знак запитання: чи ми їх отримаємо від слова взагалі.
Не менш цікава тема щодо захисту української енергетичної незалежності американськими та німецькими партнерами. За повідомленням інформагенцій, підписанти Вашингтонської угоди обіцяють у «разі, якщо Росія спробує використати енергетику як зброю проти України, то ФРН і США задіють свої важелі впливу». Йдеться про обмеження у цьому разі поставок газу до Німеччини — саме той випадок, коли кажуть: «Кинули щуку в річку». Адже ФРН потребує дешевого російського газу, порівняно з іншими поставками, а Росія зацікавлена у якомога більших обсягах його продажу Німеччині.
Берлін.
