Про це вчора під час брифінгу повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Зокрема, на рівні президентів будуть представлені Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Словенія, Фінляндія. Також у «Кримській платформі» візьме участь президент Європейської Ради. На рівні прем’єр-міністрів будуть представлені Румунія, Грузія, Хорватія, Швеція, на рівні глав парламентів — Швейцарія та Чеська Республіка. 14 держав будуть представлені на рівні міністрів закордонних справ: Туреччина, Франція, Німеччина, Іспанія, Італія, Бельгія, Австрія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Данія, Болгарія, Чорногорія, Північна Македонія; дві держави будуть представлені міністрами оборони — Велика Британія і Португалія. Сполучені Штати будуть представлені особистим посланцем президента США і членом уряду, міністром транспорту.
Дмитро Кулеба повідомив, що Норвегію представлятиме державний секретар МЗС, Європейську комісію — віце-президент Валдіс Домбровскіс, НАТО — заступник генсека, Раду Європи та ГУАМ — генеральні секретарі цих організацій. Сім держав буде представлено на рівні послів, це — Нова Зеландія, Мальта, Японія, Австралія, Кіпр, Канада та Греція.
Очільник українського зовнішньополітичного відомства наголосив, що незалежно від рівня представленості названі країни стають засновницями «Кримської платформи» і
зобов’язаня, взяті за результатами саміту, мають для всіх однакову силу. Окрім того, ухвалену за результатами роботи «Кримської платформи» Декларацію буде відкрито до підписання іншими державами. «Будемо працювати над залученням нових країн до нашого формату. І їх кількість надалі зростатиме», — зауважив Дмитро Кулеба.
І також звернув увагу, що «Кримська платформа» вже перевищила результати всіх попередніх заходів України за кількістю представлених на її саміті делегацій. «Ми знали, що міжнародна спільнота готова до нового формату співпраці. І не лише щодо Криму, а й загалом до нових безпекових конфігурацій. З самого початку працювали на результат і не сумнівалися, що все вийде», — сказав міністр. Він запевнив, що «Кримська платформа» — це не кінець роботи, а лише початок. Вона стане не одноразовим заходом, а постійно діючим механізмом координації, якій функціонуватиме на рівні урядів, парламентів, експертів.
Дмитро Кулеба наголосив, що етап, коли України виступала у ролі жертви, скаржачись усьому світу, що в нас відібрали частину території, позаду. «Кримська платформа», ухвалення стратегії деокупації наших територій, ухвалення відповідних актів законодавства Верховною Радою, системна робота уряду — це все відмова від статусу жертви. Ми й надалі працюватимемо над побудовою нових альянсів і конфігурацій з метою гарантування нашої безпеки, створення можливостей для розвитку України», — сказав міністр.
До речі
Стало відомо, що зустріч президентів України — Володимира Зеленського і США — Джо Байдена відбудеться не 30-го, а 31 серпня. Про це також під час брифінгу повідомив Дмитро Кулеба.
«У зв’язку з розширенням програми візиту зустріч президентів Зеленського і Байдена відбудеться 31 серпня. Ми домовилися про перенесення на один день через те, що формат зустрічі був розширений і передбачатиме не лише зустріч делегацій, а й зустріч віч-на-віч», — сказав він. Водночас міністр запевнив, що попри напружену ситуацію навколо подій в Афганістані наразі немає жодних індикаторів того, що вони якимось чином негативно впливають на підготовку та здійснення візиту президента України до США. Кулеба розповів, що порядок денний візиту передбачатиме низку заходів у Вашингтоні та штаті Каліфорнія.
