Упродовж двох тижнів поблизу прикордонного населеного пункту Уснаж-Гурни «кочує» група мігрантів у кількості від 24 до 32 осіб. За даними польського уряду, це люди, яких спеціально «запросили» в Білорусь з Близького Сходу для того, щоб використати у гібридній війні. Водночас у політичному та суспільному дискурсі не бракує голосів, які твердять, що це «біженці з Афганістану», які потребують невідкладної допомоги.

Офіс високого комісара у справах біженців (UNHCR) опублікував звернення до польського уряду з проханням надати допомогу іноземцям, котрі перебувають на польсько-білоруському кордоні: «Розуміючи виклики, пов'язані зі зростанням кількості людей, які проникають на територію Польщі, закликаємо польську владу забезпечити цим людям доступ до території, надання негайної медичної опіки, юридичної допомоги та психологічної і соціальної підтримки». За даними UNHCR, у складі групи переважають особи з Афганістану та Іраку, в тому числі діти й жінки. Дехто з цієї групи може потребувати міжнародної допомоги та декларувати бажання просити про політичний притулок.

Представники деяких польських опозиційних сил, громадських організацій, які займаються захистом прав людини, прибули в прикордонну зону, щоби пробитися до заблокованих у смузі між двома державами людей. Проте щільний живий кордон прикордонників, військовиків та поліцейських не дозволив їм цього зробити. Це стало приводом для гучних заяв та гострих звинувачень на адресу влади і представників силових структур.

Проте за наказом міністра оборони країни солдати вже розпочали зведення 2,5-метрового паркану на кордоні з Республікою Білорусь, загальна протяжність якого становитиме 418 км.

Позиція офіційної Варшави залишається незмінною. Влада не лише на словах, а й на ділі демонструє готовність надання допомоги біженцям, але, як наголошують у польському уряді, «на території Білорусі, яка їх запросила». У прикордонному пункті пропуску в Бобровніках уже кілька днів чекає на дозвіл в'їзду на територію РБ польський гуманітарний конвой з наметами, ковдрами, електрогенераторами. Проте офіційний Мінськ, попри ноти польського зовнішньополітичного відомства, не дає згоди на перетин білоруського кордону.

Польський уряд організував спецоперацію - 30 військових i 14 цивільних авіарейсів, у рамках якої з Афганістану до Польщі евакуйовано понад 1100 осіб, у тому числі 937 афганців, серед яких 300 жінок і майже 300 дітей.

Тим часом Європейська комісія заявила, що «тісно співпрацює з владою Литви і Польщі», щоб підтримати ці країни в «ефективному управлінні зовнішнім кордоном Євросоюзу згідно з правом ЄС та з повним дотриманням основних прав і гарантуванням доступу до процедури надання політичного притулку». Рада ЄС засудила «інструментальне використання мігрантів і біженців білоруським режимом: «Інструменталізація мігрантів і біженців є абсолютно неприйнятною. Використання людей, які потребують допомоги, для реалізації політичних цілей порушує базові європейські цінності і принципи».

Довідково

Польща не єдина захищатиметься від «подарунків Лукашенка» шляхом спорудження паркану. На своєму 500-кілометровому відтинку кордону з РБ паркан збудують також литовці. На територію Литви в 2020 році проникла нелегально з території Білорусі 81 людина, а цього року вже аж 4 тисячі. «Огорожа від нелегалів» коштуватиме Вільнюсу 150 мільйонів євро. Польський має бути дешевший, але й на 1,5 метра нижчий від планованого литовцями. Тож експерти висловлюють сумніви, чи буде він настільки надійною перепоною.