У п'ятницю всі грецькі газети вийшли з портретами Теодоракіса, обрамленими чорним кольором, на перших сторінках. Вони рясніють заголовками: "Замовк голос народу", "Від нас пішов останній великий грек", "Упала ще одна колона Парфенона".
Уже в перші години після повідомлення про смерть композитора в його будинку, на верхньому поверсі якого розташована квартира Теодоракісів з панорамними вікнами, що виходять на Акрополь, почали збиратися люди. ЗМІ згадують, яке важке, але плідне життя прожив творець музики до фільму "Грек Зорба". Як під час Другої світової війни Теодоракіса катували нацисти за участь у Русі опору, а потім під час громадянської війни в Греції в 1946-1949 роках уже били та катували у концтаборі на острові Макронісос співвітчизники. Теодоракіса не зламали ці катування. Він продовжував боротися за загальнолюдські цінності, за демократію в рідній Греції.
У квітні 1967 року після путчу, влаштованого "чорними полковниками", Теодоракіс знову пішов у підпілля. Путчисти заборонили його музику, а невдовзі схопили композитора, кинули на п'ять місяців до в'язниці, а пізніше перевели з темниці в концтабір Оропос. Тиск всесвітньо відомих композиторів і громадських діячів на хунту не стихав, і у квітні 1970 року Теодоракіса випустили на волю. Він вимушено переїхав до Франції, де продовжував боротьбу, писав музику, влаштовував концерти на користь борців з хунтою. І після її падіння в липні 1974 року повернувся на батьківщину.
"Якби я не зазнав усього того, що пережив, я б не написав цю музику", - не раз казав за життя Теодоракіс. Ці слова Великого композитора сучасності зараз згадують усі греки.
Фото: Getty Images | Мікіс Теодоракіс
