Але навіть на цьому тлі справжнім відкриттям «Мельпомени»-2021 була вистава Львівського театру «Слово і голос», який привіз до Херсона колекцію українських народних старовинних пісень. Незвичним для глядачів у ній виявилося абсолютно все!

Вистава «Земля-пісня» відкрилася не на сцені під дахом, а просто у невеличкому дворику обласного академічного музично-драматичного театру імені Куліша. Сталося це на смерканні, але імпровізовану сцену свідомо підсвітили вкрай скупо, створивши таким чином атмосферу молодіжних вечорниць просто неба. Коли ніжні дівочі голоси вивели перші слова, глядачі просто завмерли і не ворушилися аж до слів заключних. Це було щось містичне — здавалося, дехто навіть увійшов у легкий транс. А коли відлунала остання пісня, людей зірвало зі стільців єдиним поривом. Аплодували стоячи, під вигуки «Браво!».

Ми «нагодовані» донесхочу стандартним набором пісенних шлягерів, під які добре підтанцьовувати чи із задоволенням чаркуватися на великому застіллі. А тут херсонцям запропонували абсолютно незнайомий репертуар. І подавали його так, що кожна пісня була, по суті, маленькою драматичною виставою!..

Театру «Слово і голос» — одинадцятий сезон. І весь цей час його режисерка і учасник, заслужений артист України Наталія Половинка з однодумцями збирає народні пісні по всіх усюдах. Об’їздила Вінниччину й Полтавщину, Полісся й Кіровоградщину. Нині у репертуарі театру — майже тисяча пісень. Але пані Наталя рішуче спростовує журналістський штамп — мовляв, театр зберігає культурну спадщину. Аж ніяк! «Ми просто живемо піснею. А пісня служить тому, що більше за людину. Доки б’ються наші серця, житиме пісня», — ділиться своїм кредо лауреат Шевченківської премії 2006 року Наталія Половинка.

На знімку: співає Наталія Половинка.

Фото автора.